Народностный выбор підпорив FUEN. Русины бы мали мати векшый медіалный простор

0

В пятніцю в Братіславі проходило XXVIII. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, фахового орґану Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Меджі найважнішы пункты належали зміна штатуту, інформація о стані народностного высланя у верейноправнім Розгласі і телевізії Словеньска ці інформація Міністерства школства о стані народностного школства.

Зміна штатуту

Уповномоченый про народностны меншыны і етнічны ґрупы Словацькой републікы вже допереду членам авізовав новый текст штатуту выбору, о котрім ся діскутовало і голосовало. Зміна штатуту є выкликана тым, же од выникнутя Фонду на підпору културы народностных меншын Уряд уповномоченого про народностны меншыны і етнічны ґрупы, вєдно з тым і выбор, вже не буде занимати ся роздільованьом меншыновых грошей і може свою роботу концентровати на просаджованя народностных політік і політікы языковых прав меншын.

Подля нового штатуту, котрый аж на дакілько позмінюючіх пропозіцій од членів выбору быв наконець схваленый, ся выбор вертать ку сістемі, в котрій каждый член має право голосовати. По остатній зміні штатуту із 2013-го року, мала кажда меншына лем єден голос, не беручі до увагы, кілько членів за меншыну сидить у выборі. Веце як єдного члена має притім пять меншын – Мадярі 5, Ромове 4, Чехы 2, Русины 2 і Українці 2. Решта меншын має по єдного члена. Выбор бы ся подля нового штатуту мав стати двокоморовым орґаном. Покля перша комора має быти меншынова, друга комора має быти поскладана із представителів централных орґанів державной справы. Друга комора подля схваленого штатуту має менше голосів як комора меншынова, і так меншыны не можуть быти у выборі переголосованы представителями урядів. Так само друга комора не може рішыти о вопросах, котры дотуляють ся мешнын. В тых справах принимать ся рішіня лем на основі голосованя коморы меншын. Членове выбору, котры бы мали мати право голосовати, были на засіданя кликаны і дотеперь, но без права голосовати. Подля Буковского вытворіня другой коморы має быти мотіваційов, жебы засіданя выбору брали тоты представителі серьйозно і брали на себе так само одповідность за меншынову політіку Словакії.

За стабілно кликаных членів без права голосовати бы мали быти подля нового штатуту призываны і далшы предстаивтелі, котры дотеперь на засіданя не ходили. Меджі нима наприклад представитель Уряду омбудсмана, представитель Розгласу і телевізії Словеньска, представитель Здружіня міст і сел Словакії, представитель Здружіня самосправных країв SK 8 ітд.

Новый штатут, жебы подля нього міг выбор діяти, мусить теперь схвалити іщі Рада  влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность і наслідно го мусить підписати міністерка справеливости Луція Жітняньска, під котрой резорт рада належыть.

Русины веце простору в державных медіах

Членове выбору мали в проґрамі засіданя і пункт, котрый дотуляв ся інформації о актуалнім стані народностного высыланя в державнім Розгласі і телевізії Словеньска. За інштітуцію інофромовав Аттіла Ловас, шеф секції народностного высыланя.

Подля слов Ловаса Розглас і телевізія Словеньска і тот рік рихтує зміны, котры бы ся мали позітівно проявити у народностнім высыланю. Знова бы ся мала піднимати кількость годин народностного высыланя в державнім радію і телевізії. Телевізна штруктура бы ся мала змінити од ґрунту, кідьже форматы, котры ся высылають, ся не мінили од 90-ых років і днесь суть вже неатрактівны про телевізну публіку.

Представителі русиньской народнотной мешныны дістали ґаранцію, же і тот рік буде ся піднимати кількость годин русиньского высыланя в державнім радію. Із той причіны бы мав быти до кошыцькой Редакції народностно-етнічного высыланя Радія Патріа приятый далшый русиньскый редактор. Навспак, менше годин бы мало мати україньске высыланя так, жебы одповідало резултатам перепису населіня із 2011-го року, кідьже іщі все є українське высыланя в порівнаню з русиньскым наддімензоване і русиньска народностна меншына проти того вже дакілько раз протестовала.

Член выбору за русиньску меншыну Петро Медвідь звернув увагу Ловаса і на довгодобо невырішеный проблем. Тым є позаставліня выробы драматічных проґрамів в рамках русиньской редакції. Атіла Ловас пояснив, же позаставліня выробы драматічных проґрамів є так, як то было перед двома роками оголошене, лем дочасне, і же ся будуть далше глядати грошы на обновліня тых проґрамів, кідьже іде о найдорогшу радійову выробу. Так само підкреслив, же грошы ся не брали лем русиньскому высыланю, але цілій інштітуції. Медвідь Ловасови припомянув, же про Русинів є тот проблем великый, кідьже не мають тзв. матерьску державу, із котрой бы собі могли переберати дарматічну творчость і так покля не будуть проґрамы выроблены ту, Русины їх не будуть мати.

І в телевізії бы мали Русины в будучности дістати веце простору. Окрім зміны формату народностных маґазінів – включно русиньского, хоче Розглас і телевізія Словеньска принести і новы народностны форматы, штоденны народностны блокы, в котрых бы ся підняли і годины русиньского высыланя. Но як Ловас позначів, много буде залежати од множества фінанцій, котры ся їм дістануть і подля того буде вызерати і то, як скоро ся зміны в радію і телевізії зачнуть запроваджати.

Народностне школство має веце грошей

Членове выбору выслухали собі і інформацію Міністерства школства Словацькой републікы о народностнім школстві. За резорт была участна Марія Прекоп.

Прекоп припомянула, же од нового року было запроваджене піднятя моздового норматіву і норматіву на выховно-освітній процес на школяря основной школы, котрый є по новому про школы з іншым навчалным языком як словацькым 113 процент. Єдночасно запровадив ся новый норматів на школяря, котрый учіть ся язык народностной меншыны подля рамкового навчалного плану про основны школы з навчаньом языка народностной. Тот представлює 104 процент і односить ся на школы з навчаньом русиньского, ромского, україньского, росісйкого, німецького і хорватьского языка.

Подля слов Марії Прекоп теперь здобывають ся першы іфнформації о ефекті піднятя норматіву і рахує ся з тым, же норматівы ся будуть в будучности і далше піднимати, жебы підпорити народностне школство.

Представителька резорту школства говорила і о проєкті IKATIKA, котрый проходив в осени 2017-го року, і до котрого были залучены діти матеьрскых школ, нултых клас і основных школ з навчалным языком русиньскым, ромскым і мадярьскым. Цільом было овірити іноватівны формы меншыновой освіты і подля Марії Прекоп ішло о успішный проєкт, котрый буде мати продовжіня.

Закон приятый зо змінами

На основі того, же Округлый стіл Русинів Словеньска выразив неспокійность із тым, же ся іде прияти закон, котрый має дозволити приєднати нефункчны села до сусідніх сел без того, жебы ся брала увага на народностный прінціп, і жебы было ґарантоване, же не буде приходити ку приєднаню народностных сел до словацькых, представителі Русинів у выборі контактовали уповномоченого про народностны меншыны, жебы зробив ініціатіву в тій области і звернув увагу депутатів словацького парламенту на можливы різіка. На основі того быв пункт занимаючій ся тым законом даный на засіданя выбору.

Як інформовав уповномоченый Ласло Буковскый, на його апелацію через парламентный клуб депутатів партії Most-Híd ся подарило прияти закон із позмінюючіма пропозіціями, вдяка котрым є ґарантоване, же при зприєднаню нефункчных сел на народностно змішаній теріторії буде ся брати до увагы охорона народностных меншын і їх языковых прав.

Выбор підпорив FUEN

Выбор на своїм засіданю прияв і узнесіня, котрым підтримує ініціатіву „Minority SafePack – міліон підписів на підпору розмаїтости в Европі“, котру Европскій комісії передложыв гражданскый выбор Федералной унії европскых народностных меншын (FUEN), і котрой цільом є охорона европскых автохтонных меншын. Выбор рекомендує гражданам Словацькой републікы, жебы тоту ініціатіву своїм підписом так само підпорили. Петіцію мож підписати на www.minority-safepack.eu.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Share.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2018. Вшыткы права застережены.