Голосник

Народностный выбор не схвалив оцінку за рокы 2017 аж 2018. Українці не решпектовали окрему русиньску меншыну

В четверь 5-го септембра 2019-го року проходило в братіславскім владнім готелі Bôrik XXXIV. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Найкомплікованішым пунктом было схваліня Оцінюючой справы Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за період років 2017 аж 2018. Проблему зробила україньска і мадярьска меншына. Документ не перешов.

Документ робила дочасна робоча ґрупа

Цільом Оцінюючой справы о підпорі културы народностных меншын, о стані народностного школства і хоснованю языків народностных меншын за період років 2017 аж 2018 выпрацованой на основі Штатуту Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы є моніторовати споминаны области з переспектівы народностных меншын.

Оцінкы были в роках 2012 аж 2016 роблены каждый рік. У 2018-ім році быв приятый новый штатут, котрый на основі договору членів выбору за народностны меншыны змінив періодіціту того документу на дворічный період.

Жебы выпрацовати оцінюючій документ, была на період марца аж авґуста 2019-го року выменована Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны робоча ґрупа, в котрій мала кажда меншына своїх представителів. Тоты мали задачу написати оцінкы за свою меншыну в трьох капітолах – підпора културы, школство і хоснованя языка. За русиньску меншыну підпору културы і хоснованя языка обробив Петро Медвідь, тематіку стану русиньского школства написала Люба Кральова.

Русины мали найдетайлніше оброблены темы із вшыткых тринадцятьох народностных меншын, кедь в цілім документі, котрый мав 157 сторінок, русиньска часть была на 37-ох сторінках. Но цілкова кількость сторінок іщі буде мінити ся, бо мадярьска меншына хоче свою часть доповнити.

Урядницькый алібізм

Хоць на документі робило велике множество людей цілы місяці, Оцінююча справа наконець выбором не перешла. Мало то дві причіны.

Почас приготовльованя документу мала ціла робоча ґрупа можливость видіти окремы части Оцінюючой справы, і могли давати припомінкы авторам з іншых меншын. Припомінкы односно своїх текстів выразили членове ґрупы за русиньску і україньску меншыну. Покля представителі Русинів оправили дакотры формулації в тексті о своїй меншыні так, жебы не робити проблемы з приятьом комплетного тексту, Павел Боґдан, котрый писав документ за Українців, єдночасно є і членом выбору за україньску меншыну, жадны оправы у своїм тексті не хотів зробити, хоць з русиньского боку ішли припомінкы.

В части о україньскій меншыні ся цілый час порушовав правный статус. Боґдан дакілько раз в документі пише о Русинах-Українцях, о русиньско-україньскій културі, населіню, намісто того, жебы писав о стані в трьох споминаных областях за україньску меншыну. Не решпектовав тым, же на Словакії суть вызнаны дві окремы народностны меншыны.

Уряд уповномоченого ся ку сітуації поставив дакус алібістічно. Представителі Русинів были інформованы, же уряд не годен засяговати до „авторьского тексту“ Павла Боґдана. Покля го не змінить сам, не дасть ся нич робити. Уповномоченый про меншыны Ласло Буковскый хотів сітуацію вырішыти тым, же в документі буде вступ, в котрім ся пише: „Не быв досягненый консензус в способі записованя україньской меншыны в части, котра занимать ся україньсков народностнов меншынов. Їй автор членів україньской меншыны на дакотрых місцях называть ‚Русины-Українці‘. Маю за то, же Словацька републіка вызнавать дві окремы народностны меншыны, а то русиньску і україньску.“

Документ выбор не прияв

Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, котры суть представителями русиньской меншыны як членове народностного выбору, в діскусії ку пункту о схваліню оцінкы за рокы 2017 і 2018 выступили з тым, же не можуть голосовати за приятя такого документу, кедьже не решпектує правный статус, в рамках котрого існують дві окремы меншыны.

Русины ясно выразили, же то беруть і по 30-ох роках як українізацію, однародньованя Русинів, што ани Конштітуція Словацькой републікы не дозволять, а окрім іншого ся тым порушують і меджінародны фокументы, котрых є Словакія сіґнатарьом. Конкретно Рамковый договор на охорону народностных меншын і Европску харту реґіоналных або меншыновых языків.

Предстаивтель Українців Павло Боґдан залучів ся до діскусії з тым, же Русины і Українці суть єден народ. Жадав кликати науковы кругы, котры бы то потвердили. Споминав, же і „україньскый націоналіста Степан Бандера мав записане в роднім листі, же є Русин.“ Докінця высловив думку, же „хто ділить україньскый народ на Русинів і Українців, чінить тяжкый гріх“. По Боґдановых высловах членове выбору за русиньску меншыну апеловали так на членів выбору за народностны меншыны, як і на членів за штатну справу і самосправу, жебы не голосовали за такый документ. Звідали ся членів выбору, ці бы голосовали за текст, котрый бы понижовав їх народ на уровень части іншого народа.

Голосованя наконець было успішне про Русинів. За текст заголосовало лем 11 участных, што не старчіло на приятя документу. Не заголосовали ани дакотры представителі штатной справы. Якбач першый раз поставили ся одкрыто за Русинів свойов позіційов при голосованю. Інтересным фактом є, же ани Українці не заголосовали за.

Діпломатічна перерва і проба о схваліня

По неуспішнім голосованю председа выбору, котрым є уповномоченый Буковскый, выголосив перерву. Уряд уповномоченого мав намагу здобыти підпору про схваліня документу, кедьже на нім робило много людей і суть в нім цінны інформації, котры бісідують о тім, як окремы меншыны видять свою сітуацію. З того пак може выходити ся і при далшых меншыновых політіках.

Русины розуміли намазі уряду, но жадали доповнити текст так, жебы за нього годны были голосовати. Ґенерална директорка Секції меджінародноправной, конзуларьной і крізового менежменту Міністерства загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы Барбара Іллкова так само выразила ся, же не буде голосовати за документ, котрый не решпектує домашню леґіслатіву і межінародны документы, котры має Словакія.

Зато было запропоноване, же до вступного тексту дасть ся цітація з Конштітуції Словацькой републікы, конкретно Друга глава, Ст. 12, абзац 3: „Каждый має право слободно вырішовати о своїй народности. Заказує ся будьяке вмішованя до того вырішованя і вшыткы способы натиску, якы ведуть к однародньованю.“ Тым бы ся ясно вказало на україньскый текст, котрый тото порушує.

Не помогло

По перерві далше продовжовало ся в діскусії о доповненім тексті. Павел Боґдан остро выступив проти доповніня тексту цітаційов з конштітуції. Арґументовав, же они никого насилно не однароднюють і знова кликав по науковых кругах, жебы доказали выбору, же Русины не існують. Боґданови ся дістало одповіді од Барбары Іллковой з резорту заграніча і Владиміра Доліная з Унії міст Словакії. Вызвали го, жебы дотримовав меджінародны документы і конштітуцію. Тым была діскусія закінчена.

Ку другому голосованю наконець не дішло. Буковскый акцептовав пожадавку мадярьской меншыны, котра не додала до встановленой даты свій комплетный текст, і жадала, жебы го могли загнати до понеділька 9-го септембра. Іншак бы оцінка мадярьской меншыны в документі браковала. Выбор ся доїднав, же голосовати ся буде per rollam тот тыждень.

Учебник є у фіналній верзії

Марія Прекоп, ґенерална директорка Секції народностной і інклузівной освіты, котра є під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы, знова інформовала о сітуації односно приготовльованого учебника Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny).

Учебник, із котрого будуть школярі учіти ся о меншынах, быв так само на попередніх засіданях выбору остро крітікованый русиньскыма представителями, але і членами далшых меншын. Проблематічны части публікації ся мали переробити. Русины звертали увагу головно на части, котры до учебника протисла україньска меншына або такы, котры выкликовали представы, же Русины і Українці суть єдно населіня в Словацькій републіці.

Прекоп на засіданпю інформовала, же учебник є у фіналній верзії. Перед тым, як піде до друку, заженуть го членам выбору, жебы могли остатній раз сконтрольовати тексты. Ці были сповнены вшыткы пожадавкы русиньской меншыны, членове выбору дізнають ся аж кедь їм буде загнаный текст.

Перепис і навчаня русиньского языка на середніх школах

На засіданю выбору была і презентація Людмилы Іванчіковой із Штатістічного уряду Словацькой републікы односно перепису населіня, котре одбуде ся у 2021-ім році.

Членове выбору ани на тім засіданю не дізнали ся, якым способом буде перепис робити ся, якы будуть вопросы, ці припадно буде мож записати собі дві народности, проти чого суть представителі русиньской меншыны, а нелем они. Конкретны інформації о рішіню Штатістічного уряду односно споминаных тем будуть публікованы поступно в місяцях септембер аж децембер 2019-го року.

Потішуючов інформаційов про русиньску меншыну было, же од 1-го септембра 2019-го року є схваленый навчалный штанард про навчаня русиньского языка на середніх школах. Інформовала о тім Марія Прекоп з резорту школства. Обсяговый і выконностный штандард є документ, котрый подля новых правил вычеряв тзв. основы, якы были хоснованы в минулости. Штандард про навчаня русиньского языка на середніх школах выпрацовав Марек Ґай, робітник Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові. Без того документу не мож зачати учіти предмет на школі.

Русины жадають одповідь од директора СНМ

На засіданю выбору в пункті Різне Мілан Ян Піліп одкрыв і тему вольбы директора Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові.

Новов директорков по успішнім абсолвованю конкурзу стала од 1-го авґуста 2019-го року Люба Кральова. Округлый стіл Русинів Словеньска не атаковав выбратя Кральовой на посаду директоркы, ани яскоть фаховців у комісії. Но написав писмо ґенералному директорови Словацького народного музею Браніславови Панісови, в котрім жадав пояснити, чом в комісії не быв ани єден представитель русиньской меншыны, причім меншыны мають право вырішовати о вопросах, котры ся їх дотуляють як подля словацькой леґіслатівы, так і подля меджінародных документів.

Паніс одповів русиньскій платформі, же комісія была роблена з фаховців, і його іншітуція не має жаден обовязок, котрый Русины в писмі споминали.

Выбор на жадость русиньскых представителів прияв документ, в котрім знова жадать Паніса, жебы пояснив писемно, як односить ся Словацькый народный музей в справі конкурзу на директора русиньского музею, ку статі 12, абзац 1, параґраф f Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, і ку статі 15 Рамкового договору на охорону народностных меншын. Тоты документы ясно говорять, же при такых конкурзах бы мали быти і членове меншыны, котрій інштітуція належыть.

Директор має обовязок одповідати до 30-ох днів од доручіня документу, котрый го на одповідь вызывать.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі