Голосник

Нашы таблиці нищат етапами…

0

Тяжко написати статю, коли зас односит ся до того самого проблему. Тым більше, з нашой русиньской перспективы тяжко принимати інформацию зато, же зас была знищена двоязычна таблиця в єдным з лемківскых сел. Село тото з причыны реченого бандитизму є уж добрі знане. То село Реґєтів, на середній Лемковині, в котрым перше уж двократні была нищена лемківска част двоязычной таблиці. Остатнім разом в листопаді/новембрі 2016 р., а іщы перше в жолтни/октобрі 2015 р.

Знимка, котру презентуєме на нашым портали за згодом єдного з жытелів Реґєтова, была знята вчера рано, зато правдоподібно таблицю знищено в ночы з 26./27. липця/юлия. Видно на ній таблицю на пути до Шквіртного, котра – подібні як перше – была дакым острым нарядьом выдерта. Уж попередньо звертали сме на тото увагу, што справці нашли нову методу, а то як раз здераня таблиці, а не як перше – бабраня єй фарбом.

Тым більше болит факт, што теперішній інцидент нищыня таблиці в Реґєтові то такой довершыня того, што вандалі зачали влони в листопаді/новембрі (мотузок до статі горі). Найліпше сой порівнати всітри фотоґрафіі. Видно на них, што перше выдерли лем саму букву «Р», а тепер довершили своє ганебне діло в тот спосіб, же выдерли не лем цілу назву села Реґєтів при вході до него, але і назву села, коли ся з него выізджат в страну поблизкого Шквіртного. 

Фурт насуват ся звіданя, о што досправды іде? Дальше находят ся оправданы припущыня, же не сут то уж хуліґаньскы поступкы, а на жаль досправды зорґанізувана дискримінацийна акция взглядом лемківской етнічной меншыны. О тым, же зас бандиты допустили ся выкрочыня, не мусиме припоминати, понеже споминаме на тото в каждій з тых смутных статій, коли на горячо інформуєме про прикры інциденты нищыня не лем свідоцтв лемківского бытуваня на рідній земли, але просто – публичного маєтку ґміны Устя Рускє. Тепер ґміна не вычыстит уж лем таблиц. Тепер буде мусіла поставити цілком новы. А вшытко за публичны грошы. Твоі, бандито, тіж!

Правдоподібно, як все, справу зголошено, або аж зголосит ся одповіднім службам. Проблем, на жаль, в тот спосіб не буде дальше порішений прото, же еґзеквуваня бандитизму вглядом польско-лемківскых таблиц – покля што – нич не дає. Є глухым вопросом. Такє вражыня маме тіж в однесіню до представників лемківской етнічной меншыны при Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Польской Республикы. В примірі нарушаня основных прав інчых меншын, іх представителі годны жадати од Комісиі надзвычайного скликаня засіданя, в ціли представліня пропозиций борбы з ксенофобічныма акцентами взглядом меншын.  Конструктивных вопросів і розвязань ждут од представителів лемківской етнічной меншыны не лем жытелі сел, в котрых сут нищены знамена нашого істнуваня, але і вшыткы Лемкы, котры чуют ся порушены том прикром, повтарюючом ся справом. До той поры, м.ін. про того рода інциденты был повідомлений польскій омбудсман Адам Боднар, якій од представників Стоваришыня Лемків почул на стрічы в Ліґници про ріжного рода дискримінацийны формы атаку на лемківску меншыну.

Додайме, же не лем в нас бє ксенофобічний бандитизм, але і в інчы меншыны, прим. за послідній час в Білорусинів на Підляшы. Надієме ся, же особникы, якы нищат того рода знакы, сут в Польщы марґінесом. Будуючым є факт, што на тогорічній матурі з предмету Знаня о соспільстві, явила ся задача, односяча ся як раз до таблиці в Реґєтові.

Нашы таблиці нищат етапами…

Листопад/новембер 2016 р.

Липец/юлий 2017 р.

Липец/юлий 2017 р.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар