Голосник

Не страчайте честь (Одкрыте писмо)

0

Дорогый чітателю, писмо, то штось інтімне і неприналежыть чоловіку чітати чудже писмо. Але тото писмо ті дам чітати я сам, хоць є адресоване іншому. Є то одркыте писмо панови Юрійови Дацкови, котрый написав барз інтересну статю з нагоды 60-го Свята културы „Русинів-Українців“ у Свіднику, котрый буде проходити за тыждень. Але жебы єм вельо не стримовав, подьме прямо к писму.

Честованый пане Дацко!

З інтересом єм собі прочітав Вашу статю під назвов „Ніколи не здавайтесь…“ і такой во вступі бы ем Вам хотів поґратуловати, бо сьте першый чоловік, про котрого єм вырішав написати одкрыте писмо. То зато, жебы нелем Вам, але і далшым людям было дожычене прочітати собі пару слов і зробити собі свій образ.

Кідь мам правду повісти, од чоловіка, котрый памятать зачаткы того фестівалу, бы єм чекав, же статя буде може дакус носталґічна, але оцінить 60 років історії події а зверне увагу на рокы, коли мав фестівал, і то зо вшытков важностьов, досправды высоку уровень, за котру ся бывшый Культурний союз українських трудящих не мусить ганьбити. Нажаль, у своїй статі прихылив сьте к фалсіфікації історії, знаважованю іншой народности, і плачу над тым, што є резултатом роботы Союзу „Русинів-Українців“ а нє русиньскых орґанізацій. Але жебы єм быв обєктівный, мушу повісти, же сьте в тій статі написали і правду. Але тоту правду сьте може ани не хотіли написати.

На зачатку писма пишете о тім, якый є Свідник центер Українців. Центер, котрый зачав свою путь у Міджілабірцях. Там, подля Вашых слов, почало україньство аж до часу, коли не пришла „чорна хмара політічного русиньства“. Хочу ся опросити, коли были Свідник ці Меджілабрці центрами Українців? Думате часы перед войнов, кідь веце як 90 тісяч жытелів Словакії голосило ся к „русскым“ – значіть Русинам і Словакія не мала жадну граніцю з Українов, бо тота зачінала аж Пану Богу за хырбетом? Ніт, істо думате аж рокы пятьдесяты, коли не люди, але комуністічна партія вырішала, же суть люди Українці. Кідь пишете о політічнім русиньстві, гев видіти, же сьте в контакті з музейом у Свіднику і Світовов федераційов україньскых лемківскых обєднань, бо то їх словник,  хотів бы єм підкреслити, же бы сьте не мали бісідовати о політічнім русиньстві але о політічнім україньстві. Бо кідь штось было політічне, то было якраз тото україньство, котре выникло рішаньом властей, нє людей а в котрім Ваша орґанізація продовжує доднесь. Кідь о Русинах бісідуєте як о найтемнішым місці на Вашім народнім орґанізмі, хочу Вас убецпечіти, же тому так не є і не мусите ся того чорного місця бояти, бо оно не є на Вашім орґанізмі. Русины суть окремый народ і непотребуєме жыти з Вас. Якраз наспак, то Вы іщі і доднесь хочете жыти з нас, бо іншак бы сьте ту не мали на чім будовати свою културу. В непосліднім ряді бы єм Вам рекомендовав зважыти слова, котры хоснуєте на конто іншой меншыны. Знате, дасть ся то пояснити різныма способами а могли бы з того быти і проблемы зо законом за зневажоватя іншой народности. То бы могла мати проблем зо законом ціла Ваша орґанізація.

Дале пишете, же не треба проливати крокоділячі слызы. То єм барз радый, же собі то усвідомлюєте. Вєдно з тым пишете, же Вінстон Черчіл повів: Ниґда, ниґда, ниґда ся не вздавайте! Видите, то є може корінь того, чом днесь Русины наберають роснучу тендецію, Українці навспак, і кідь ся Вам то не любить. Бо і напрік тому, же майже 40 років не могли голосити ся ку свому народу, же їм хотсь бісідовав, же суть дашто інше, они ся не вздали. А днесь хотять смотрити до будучности і робити дале, хоць резултаты 40 рішной українізації суть непрязниве. А Ваша орґанізація лем споминать на то, як Вам – розумій фукційонарам і робітникам КСУТ-у – было добрі. Но  з політіков споминаня, фалсіфікації історії, зневажованя іншого народа, якбач вже вельо воды не зкаламутите. Кідь ся не хочете вздати, подля прикладу Черчіла, такой політікы, пак робите хыбу. Треба собі якбач пояснити, в якім контексті то Черчіл думав. Кібы знав о чім є політіка Союзу „Русинів-Українців“, думам, же бы повів дашто інше. Може, жебы сьте чім скоріше перестали.

Пишете і то, же даколи сьте мали 200 школ а теперь майже жадну. Ту бы єм рад підкреслив, же то резултат Вашой роботы. По перше, школы были „русскы“, аж пак, насилно, україньскы. По друге, школи зачали переходити на словацькый язык омного скоріше, як Русины были вызнаны. Зачало то в 60-тых роках. То мусите памятати. Чом? Бо люди ся не чули быти Українцями а радше ся голосили ку Словакам, як ку Українцям і україньскы школы не хотіли, бо їм были чуджі. А по третє, по року 1989 сьте не были годны жадным способом ословити людей на то, жебы підтримовали Вас і діти посылали до Вашых школ. Выбрали сьте собі політіку, яку сьте собі выбрали. Політіку проти Русинам, котра днесь не інтересує никого з людей, лем членів Вашой орґанізації. Політіка проти Русинам предці не може быти успішна у людей, котры суть Русинами і все нима были од діда і прадіда. На тім сьте хотіли підхопити молоду ґенерацію? За Вашу політку можуть Русины?

В статі споминате, же премєр дав на русиньскый фестівал, подля Вас лем „такзваный русиньскый“, 5 000 евро. Барз Вас то мерзить. Мерзить Вас, же третя найвекша народность дістане 5 000 єднразово на акцію. Народность, котра має роснучу тенденцію і котра ся явить жывотаспособна. Вже Вас не мерзить, же україньска меншына, котра має тенденцію знижовати ся, дістала на 20 років за евро будову в центрі Пряшова і далшых веце як 500 тісяч на реконштрукцію той будовы. Гей, є то нерівность, лем з іншого боку, як то презентуєте Вы.

Але діставаме ся к суті діла. Сам пишете, же не мож быти і Русином і Українцьом. Ту бы єм Вам хотів заґратуловати другый раз. Конечно сьме нашли сполочну бісіду. Ани не знате, як суть Вашы слова переломовы. Русины тото знають вже давно. Од Вас то конечно чітам першый раз. Єм з тым повно согласный. Зато рекомендую єдно – зміньте конечно назву Вашой орґнаізації на Союз Українців а у Свіднику, покля іщі маєте свою публіку, робте фестівал Українців, нє Русинів-Українців. Таксамо, кідь думате, же Вашы предкы Київ основали, пак кличте і презентуйте на своїх фестівалах україньскы колектівы, нє русиньскы. Не мож предці быти і єдно і друге. А вже абсолутно через якусь злучку, чім вытваряте хімеру о народности, котра нелемже не існує, але як докінце і сам знате ани не може існовати.

А теперь вже лем дакілько слов. У своїй статі пишете, же оно „політічне русиньство“ імпротоване з Америкы і споза Уралу. Не знам о кім бісідуєте в звязі з Америков. Якбач лем о потомках тых русиньскых людей, котры еміґровали іщі перед насилнов українізаційов, ниґда з ньов не мусили быти в такій мірі конфронтованы і так могли быти все горды на свій род а тоту гордость могли, нарозділ од людей ту, свободно передати і своїм потомкам. Лемже то не є нич політічне, але природне. Нарозділ од Вашой орґанізації, котра іде доднесь проти той природности і означать єй як дашто хворе. А кідь бісідуєте о імпорті споза Уралу, таксамо не знам, о кім конкретнім бісідуєте, бо якраз Москва была тота, котра Русинів хотіла вычеркнути з мапы світа. Але о єднім імпорті бы єм предці лем споза Уралу знав. Родина Духновіча была споза Вашого “Уралу“, може сьте думали його. Не знам але, чом ся пак ку ньому голосите і перекручате його думкы. Сам в статі цітуєте його слова: Не маме нич властне, окрім чести. Стратити єй значіть перестати быти чоловіком. Не страчайте свойов політков, зневажованьом іншых, фалсіфікаційов історії і тоту решту чести, што Вашій орґанізації у дакотрых людей іщі зістала. Посмотьте ся правді до оч і зачнийте ся подля того справовати.

З почливостьов,

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Текст „Ніколи не здавайтесь…“ http://ukrajinci.sk/noviny.html

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Не страчайте честь (Одкрыте писмо)

0

Дорогый чітателю, писмо, то штось інтімне і неприналежыть чоловіку чітати чудже писмо. Але тото писмо ті дам чітати я сам, хоць є адресоване іншому. Є то одркыте писмо панови Юрійови Дацкови, котрый написав барз інтересну статю з нагоды 60-го Свята културы „Русинів-Українців“ у Свіднику, котрый буде проходити за тыждень. Але жебы єм вельо не стримовав, подьме прямо к писму.

Честованый пане Дацко!

З інтересом єм собі прочітав Вашу статю під назвов „Ніколи не здавайтесь…“ і такой во вступі бы ем Вам хотів поґратуловати, бо сьте першый чоловік, про котрого єм вырішав написати одкрыте писмо. То зато, жебы нелем Вам, але і далшым людям было дожычене прочітати собі пару слов і зробити собі свій образ.

Кідь мам правду повісти, од чоловіка, котрый памятать зачаткы того фестівалу, бы єм чекав, же статя буде може дакус носталґічна, але оцінить 60 років історії події а зверне увагу на рокы, коли мав фестівал, і то зо вшытков важностьов, досправды высоку уровень, за котру ся бывшый Культурний союз українських трудящих не мусить ганьбити. Нажаль, у своїй статі прихылив сьте к фалсіфікації історії, знаважованю іншой народности, і плачу над тым, што є резултатом роботы Союзу „Русинів-Українців“ а нє русиньскых орґанізацій. Але жебы єм быв обєктівный, мушу повісти, же сьте в тій статі написали і правду. Але тоту правду сьте може ани не хотіли написати.

На зачатку писма пишете о тім, якый є Свідник центер Українців. Центер, котрый зачав свою путь у Міджілабірцях. Там, подля Вашых слов, почало україньство аж до часу, коли не пришла „чорна хмара політічного русиньства“. Хочу ся опросити, коли были Свідник ці Меджілабрці центрами Українців? Думате часы перед войнов, кідь веце як 90 тісяч жытелів Словакії голосило ся к „русскым“ – значіть Русинам і Словакія не мала жадну граніцю з Українов, бо тота зачінала аж Пану Богу за хырбетом? Ніт, істо думате аж рокы пятьдесяты, коли не люди, але комуністічна партія вырішала, же суть люди Українці. Кідь пишете о політічнім русиньстві, гев видіти, же сьте в контакті з музейом у Свіднику і Світовов федераційов україньскых лемківскых обєднань, бо то їх словник,  хотів бы єм підкреслити, же бы сьте не мали бісідовати о політічнім русиньстві але о політічнім україньстві. Бо кідь штось было політічне, то было якраз тото україньство, котре выникло рішаньом властей, нє людей а в котрім Ваша орґанізація продовжує доднесь. Кідь о Русинах бісідуєте як о найтемнішым місці на Вашім народнім орґанізмі, хочу Вас убецпечіти, же тому так не є і не мусите ся того чорного місця бояти, бо оно не є на Вашім орґанізмі. Русины суть окремый народ і непотребуєме жыти з Вас. Якраз наспак, то Вы іщі і доднесь хочете жыти з нас, бо іншак бы сьте ту не мали на чім будовати свою културу. В непосліднім ряді бы єм Вам рекомендовав зважыти слова, котры хоснуєте на конто іншой меншыны. Знате, дасть ся то пояснити різныма способами а могли бы з того быти і проблемы зо законом за зневажоватя іншой народности. То бы могла мати проблем зо законом ціла Ваша орґанізація.

Дале пишете, же не треба проливати крокоділячі слызы. То єм барз радый, же собі то усвідомлюєте. Вєдно з тым пишете, же Вінстон Черчіл повів: Ниґда, ниґда, ниґда ся не вздавайте! Видите, то є може корінь того, чом днесь Русины наберають роснучу тендецію, Українці навспак, і кідь ся Вам то не любить. Бо і напрік тому, же майже 40 років не могли голосити ся ку свому народу, же їм хотсь бісідовав, же суть дашто інше, они ся не вздали. А днесь хотять смотрити до будучности і робити дале, хоць резултаты 40 рішной українізації суть непрязниве. А Ваша орґанізація лем споминать на то, як Вам – розумій фукційонарам і робітникам КСУТ-у – было добрі. Но  з політіков споминаня, фалсіфікації історії, зневажованя іншого народа, якбач вже вельо воды не зкаламутите. Кідь ся не хочете вздати, подля прикладу Черчіла, такой політікы, пак робите хыбу. Треба собі якбач пояснити, в якім контексті то Черчіл думав. Кібы знав о чім є політіка Союзу „Русинів-Українців“, думам, же бы повів дашто інше. Може, жебы сьте чім скоріше перестали.

Пишете і то, же даколи сьте мали 200 школ а теперь майже жадну. Ту бы єм рад підкреслив, же то резултат Вашой роботы. По перше, школы были „русскы“, аж пак, насилно, україньскы. По друге, школи зачали переходити на словацькый язык омного скоріше, як Русины были вызнаны. Зачало то в 60-тых роках. То мусите памятати. Чом? Бо люди ся не чули быти Українцями а радше ся голосили ку Словакам, як ку Українцям і україньскы школы не хотіли, бо їм были чуджі. А по третє, по року 1989 сьте не были годны жадным способом ословити людей на то, жебы підтримовали Вас і діти посылали до Вашых школ. Выбрали сьте собі політіку, яку сьте собі выбрали. Політіку проти Русинам, котра днесь не інтересує никого з людей, лем членів Вашой орґанізації. Політіка проти Русинам предці не може быти успішна у людей, котры суть Русинами і все нима были од діда і прадіда. На тім сьте хотіли підхопити молоду ґенерацію? За Вашу політку можуть Русины?

В статі споминате, же премєр дав на русиньскый фестівал, подля Вас лем „такзваный русиньскый“, 5 000 евро. Барз Вас то мерзить. Мерзить Вас, же третя найвекша народность дістане 5 000 єднразово на акцію. Народность, котра має роснучу тенденцію і котра ся явить жывотаспособна. Вже Вас не мерзить, же україньска меншына, котра має тенденцію знижовати ся, дістала на 20 років за евро будову в центрі Пряшова і далшых веце як 500 тісяч на реконштрукцію той будовы. Гей, є то нерівность, лем з іншого боку, як то презентуєте Вы.

Але діставаме ся к суті діла. Сам пишете, же не мож быти і Русином і Українцьом. Ту бы єм Вам хотів заґратуловати другый раз. Конечно сьме нашли сполочну бісіду. Ани не знате, як суть Вашы слова переломовы. Русины тото знають вже давно. Од Вас то конечно чітам першый раз. Єм з тым повно согласный. Зато рекомендую єдно – зміньте конечно назву Вашой орґнаізації на Союз Українців а у Свіднику, покля іщі маєте свою публіку, робте фестівал Українців, нє Русинів-Українців. Таксамо, кідь думате, же Вашы предкы Київ основали, пак кличте і презентуйте на своїх фестівалах україньскы колектівы, нє русиньскы. Не мож предці быти і єдно і друге. А вже абсолутно через якусь злучку, чім вытваряте хімеру о народности, котра нелемже не існує, але як докінце і сам знате ани не може існовати.

А теперь вже лем дакілько слов. У своїй статі пишете, же оно „політічне русиньство“ імпротоване з Америкы і споза Уралу. Не знам о кім бісідуєте в звязі з Америков. Якбач лем о потомках тых русиньскых людей, котры еміґровали іщі перед насилнов українізаційов, ниґда з ньов не мусили быти в такій мірі конфронтованы і так могли быти все горды на свій род а тоту гордость могли, нарозділ од людей ту, свободно передати і своїм потомкам. Лемже то не є нич політічне, але природне. Нарозділ од Вашой орґанізації, котра іде доднесь проти той природности і означать єй як дашто хворе. А кідь бісідуєте о імпорті споза Уралу, таксамо не знам, о кім конкретнім бісідуєте, бо якраз Москва была тота, котра Русинів хотіла вычеркнути з мапы світа. Але о єднім імпорті бы єм предці лем споза Уралу знав. Родина Духновіча была споза Вашого “Уралу“, може сьте думали його. Не знам але, чом ся пак ку ньому голосите і перекручате його думкы. Сам в статі цітуєте його слова: Не маме нич властне, окрім чести. Стратити єй значіть перестати быти чоловіком. Не страчайте свойов політков, зневажованьом іншых, фалсіфікаційов історії і тоту решту чести, што Вашій орґанізації у дакотрых людей іщі зістала. Посмотьте ся правді до оч і зачнийте ся подля того справовати.

З почливостьов,

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Текст „Ніколи не здавайтесь…“ http://ukrajinci.sk/noviny.html

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар