Голосник

«Никыфор. Самітніст в Креници»

0
Єдного дня в двох містах Польщы проходити будут вернісажы выстав присвяченых лемківскому артисті. Перший пройде в рідній для Никыфора Креници, другій в індустрияльных Катовицях.

На 23. червця/юнія 2018 р. заплянувано отверти експозициі вказуючы на малярскій ґеній світовой славы примітивісты в 50. річницю його смерти, котра як така припадат на 10. жолтня/октобра. Творця своі малюнкы підписувал все як «Никыфор маляр – Никыфор артиста». Такій тіж наголовок має креницка выстава. Під такым меном вошол Никыфор на все до істориі штукы в Польщы і во світі.

Тяжко было Никыфора не видіти на уличках курортной Крениці. Малярску працовню, котра містила ся в характерній валізочці, што єй мал все при собі, розкладал по розмаітых пунктах місточка. Знали Никыфора вшыткы – жытелі і курортникы. Малювал в місцях, де найчастійше спацерували туристы, лем товды памяток з Крениці, як называл своі рысункы Дровняк, нихто не хотіл купувати. Незрозуміла бесіда, не до кінце задбаний выгляд Никыфора спричыняли, што хоц фурт был серед люди, то тоты замірено го оминяли.

«Никыфор. Самітніст в Креници» то наголовок выставы, яку вкаже Музей Істориі Катовиц, а єй головна мысель то слова Альдуса Гакслея: Коли хтоси є інчий, то приписана є му самітніст. В 30. роках зачато інтересувати ся Никыфором. Выпочываючий в Креници маляр зо Львова, Роман Турин, зачал зберати образы Дровняка, а уж в 1932 р. вказал іх на выставі в Парижы. По ІІ світовій войні малярство Никыфора зачали пропаґувати краківскы меценасы штукы Елла і Анджей Банахы. Зачато вказувати його роботы в узнаных ґалериях, писано о ним в пресі, печатано книжкы, роблено фільмы. Вшытко тото спричынило, што під конец 50. років был уж знаном особливістю. В остатніх роках жытя стал ся аж і славний…

Коли по ІІ світовій войні при копальни «Вєчорек» в Катовицях творила ся Яновска Ґрупа, єй члены, плястичні здібны робітникы, горячо дискутували о своіх творах, дебатували над нима, аналізували, спільні розкладали образы на части. В тым часі Никыфор, не смотрячы на никого, спокійні од рана до ночы малювал свій світ. Ци маляре Яновской Ґрупы, котры так міцно ріжнили ся од себе, чули ся самітны? А може Никыфор, початково высмівуваний і одмітуваний, а єднак фурт вертаючий на креницку променаду, не чул ся самітний?

Маляре Яновской Ґрупы фурт глядали, сомнівали ся і часто перемальовували своі творы, стремили до перфекциі. Никыфор не мал ниякых застережынь до свойой штукы. Чул, што єст добрым маляром, самого себе называл Матейком і дбал о каждий, аж і найменший образок. Шлезскы непрофесийны артисты взорували ся на ним, завидували му славы і выстав, думали, як то ся стало, што Никыфор є так популярний.

Яновска Ґрупа і креницкій Никыфор мают зо собом вельо спільного, але выства не є, жебы порівнувати творців, оцінювати, котрий є ліпший, котрий гірший. Єй цілю є, жебы ся захопити.

Презентуваны образы походят з колекций Округового Музею в Новым Санчы, Містного Музею в Забжы і Музею ім. Яцка Мальческого в Радомю. Експозиция влучена є в празднуваня ювілею 50-річя Шлезского Університету в Катовицях і мож єй обзерати до 12. серпня/авґуста 2018 р.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар