Голосник

Новосільскій, Варголь, Абаканович, Гасьор в Сопоті

0
Того рока минят тридцет років, одколи Тереса і Анджей Стармах основали в Кракові свою ґалерию. В єй колекциі находят ся роботы Новосільского та Варголя. Част презентувана є на выставі «Гры. Творы з колекциі Ґалериі Стармах» в Сопоті.

Сопотска выстава то проба зіманя того, чым Ґалерия Стармахів занимат ся од тридцетьох років. Мож видіти, што в збірці Стармахів находит ся не лем польска штука. Першый раз вказуваны сут роботы Енді Варголя і Набуйосі Аракі. Сопоставлено іх з творцями польской аванґарды.

Найновша експозиция має наголовок «Гры. Творы з колекциі Ґалериі Стармах». Є так подумана, жебы не копіювати выставовых схем, котры были хоснуваны до той поры. Концепция выставы збудувана є на ґрупах робіт сопоставленых зо собом в неочывидный спосіб. Зоставлено м.ін. «Воєнны гры» Маґдалены Абаканович з «Битвом о Адіс Абебе» Юрия Новосільского і «Цмонтерьом» Владислава Гасьора, «Лавку» Тадеуша Кантора з «Електричным Креслом» Енді Варголя, вказано, як жены представлял Аракі, а як Новосільскій. Другом наголовковом гром є гра ведена з обзераючым. Малы секциі образів нароком не достали наголовків і звань, жебы тот, хто обзерат, сам глядал получынь медже поєдныма творами, міг по свойому інтерпретувати штуку.

Колекция Стармахів то разом з фотоґрафіями парусот робіт. З Юрийом Новосільскым А. Стармах знал ся сорок років, опікувал ся його творчістю. Як бесідує маншард, єдным з образів, котрого николи не продаст, є абстракция Новосільского «Битва о Адіс Абебе» з початкового періоду творчости артисты. То образ, о котрым писано во вшыткых підручниках, але николи не был репродукуваный. Перша властителька, котра отримала твір од самого Новосільского, не хтіла го вказувати. Аж під конец 80. років ХХ ст. явила ся нагода купити образ. Стармах продал пару інчых образів з колекциі і одраз придбал тоту роботу Новосільского. Мож єй тепер видіти в Сопоті.

Початок колекциюваня то 1973 р. Пізнійше до А. Стармаха долучыла жена. По пару роках ведіня ґалериі маршанд догварил ся на стрічу з професорком Маґдаленом Абаканович, і до єй смерти Ґалерия Стармах была єдином, з котром спілпрацувала тота світовой славы різбярка. Роботы Тадеуша Кантора скупували Стармахы де лем ся дало. Найбарже інтересує іх штука 60. і 70. років. Вельо прац з того часу вывезено з Польщы. По роках потомны еміґрантів в Зъєднаных Штатах Америкы, Німцьох, Франциі ци Скандинавіі зачали іх продавати, а Стармахы – купувати. Завдякы авкцийам в Скандинавіі А. Стармах згромадил найбільшу приватну колекцию робіт Владислава Гасьора.

Сопотскій выставі товаришыт каталоґ пн. «Гры. Творы з колекциі Ґалериі Стармах», якій запроєктуваный был Ришардом Бєрнатом. В публикациі поміщено есеі авторства Мариі Попженьской, Енді Роттенберґ і Юліты Делюґы. Сут і знимкы выбраных і презентуваных на выставі робіт з колекциі та фотоґрафіі вказуючы саму експозицию в Державній Ґалериі Штукы в Сопоті. Куратором выставы є Юліта Делюґа, автором концепциі, аранжациі є Анджей Стармах, він тіж выбрал спосеред цілой свойой колекциі двадцет презентуваных образів.

Выставу мож видіти до 23. червця/юнія т.р.

Юрий Новосільскій, Акт [1952], джерело: пресовы материялы

Фот. горі Ґалерия Стамрах

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар