Голосник

О Лемках на Европейскых Днях Спадковины

Будут оповідати про Лемків з коросняньского, Жыдів з Рыманова і про одкрываня Бєщадів. Од віторка, 3. вересня/септембра 2019 р., проходят подіі звязаны з празднуваньом Европейскых Дни Спадковины.

Каждого рока подіі орґанізуваны в Польщы в рамках Европейскых Дни Спадковины мают свій лейтмотив. Были уж м.ін. «Втрачена спадковина», «Дідицтво – джерело достоменности», «Краєвид спадковины – спадковина краєвиду» ци «Незалежна для вшыткых». В 2019 році є то «Польскій Спльот», якій навязує до зєднуваня незалежной Польщы по розділах з мозаікы вельох традиций і культур.

«Польскій Спльот» – істориі і люде реґіону

Бюро Артистичных Выстав в Коросні просит на стрічу з історийом погранича. Через два дни пройдут штырі стрічы, на котрых почути буде мож переплітуючы ся істориі: про польскє погранича, што было колиси центром Ґалициі, пак Східньой Малопольщы, днес Підкарпатя, буде о забытых істориях і місцях, якы фурт жыют, о поплянтаній доли люди, о порожніх церквисках, придорожных капличках без крестів, сельскых стежках заросненых барвінком.

В суботу, 7. вересня/септембра, Себастиян Дубєль о 11.00 год. оповіст о бывшым бургомайстрі Коросна, дохторю, поеті, Лемку – Модесті Гумецкым. «З істориі Лемків в коросняньскым» – так звучыт наголовок прелекциі Богдана Ґоча. Наступного дня Рафал Ґлуд поділит ся істориями Жыдів з Рыманова, а Станіслав Криціньскій буде одкрывал Бєщады.

Будут плести і ткати

Округовый Музей в Новым Санчы потрактувал тогорічне госло Европейскых Дни Спадковины дослівно, зато што ткацкє ремесло все было присутне в полудньовій Малопольщы. На охочых ждут в Етноґрафічным Парку варштаты звязаны з обробком полотен, тканьом, фолюваньом сукна та вырабляньом і вшыткым, што звязане з облечыньом. Будут показы і варштаты кравецтва, лахівской вышывкы, пряджыня на прядилі, вырабляня кривульок, аж і праня, прасуваня і маґлюваня. Першый цикль стріч пройде 8., а другій 15. вересня/септембра.

Свято памятників

Европейскы Дни Спадковины то спільна ініциятива Рады Европы та Европейского Союзу, жебы промувати памятникы, то тіж найбільшый в Европі соспільно-едукацийный проєкт – свято памятників культуры Старого Континенту. Його пересланьом є шыроко понята історична і культурна едукация, промуваня ріжнорідности реґіонального культурового дідицтва та пропаґуваня меджекультурового діялоґу.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі