Голосник

Общество св. Йоана Крестителя подякує за 15 років

0
В суботу 9-го марца 2019-го року одбуде ся о 10.00 год. благодарственна Божественна літурґія в Ґрекокатолицькій церькви св. Василія Великого в Меджілабірцях, котров собі членове Общества св. Йоана Крестителя припомянуть 15 років свойой діялности на ниві духовно-народного возроджованя Русинів на Словакії.

Общество, котре обновили ґрекокатолицькы священици, має днесь понад 600 членів, в тім чіслі 18 священиків, і за великостьов свойой членьской базы є то друга найвекша русиньска орґанізація на Словакії по Русиньскій оброді.

Обновлене общество

Общество св. Йоана Крестителя (ОСЙК), было засноване Александром Духновічом іщі в 1862-ім році. Єствовало до року 1874, коли было зрушене.

О його обновліня в році 2003 ся постарали русиньскы священици, котры зістали далше вірны заповіді русиньскых хрістіаньскых родолюбів – Александра Духновіча, Александра Павловіча, блаженых Павла Петра Ґойдіча і Василя Гопка. Общество было схвалене пряшівскым єпархом, днесь архієпіскопом і метрополітом Словакії Йоаном Бабяком декретом із дня 19-го децембра 2003-го року, наслідно была орґанізація як обчаньске здружіня зареґістрована Міністерством културы Словацькой републікы дня 11-го фебруара 2004-го року.

Головным цільом ОСЙК є розвивати хрістіаньскый і културный жывот Русинів на Словакії. До його діятельства належыть і робота з дітми і молодежов на полю хрістіаньского жывота і духовного релаксу, выдаваня хрістіаньской літературы, книжок, календарів, молитвеників, спознаваня і утримованя церьковнославяньского обряду русиньскым материньскым словом, пошырьованя русиньскых церьковных і културных традіцій.

Выдавницка діялность і літурґічны тлумачіня

ОСЙК выдавать кварталный часопис Артос, раз за рік книжный Ґрекокатолицькый русиньскый календарь. Як раз членове ОСЙК стояли і при зроді літурґічных тлумачінь на русиньскый язык.

Дотеперь были выданы і схвалены церьковныма авторітами: Тетраєвангеліє; Апостолы на неділі і свята; Малый требник І.; Погріб і Парастас; Недільня вечурня, Літурґія оперед посвяченых дарів, Чітаня на Літурґії оперед посвяченых дарів; Молебен, вечурня, утреня і акафіст ку священомученикови Павлови Петрови Ґойдічови; як і далшы акафісты, молебены. Готовы і в робочій верзії надрукованы, но затля без церьковного схваліня, суть Малый требник ІІ. i Апостоларь (Книга писем святых апостолів). Поступно перекладать ся Псалтырь – вже теперь суть протлумачены псалмы, котры ся найчастіше хоснують при богослужінях.

Іщі у 2009-ім році была на Ґрекокатолицькый архієпіскопскый уряд в Пряшові загнана жадость о схваліня Літурґії св. Йоана Златоустого в русиньскім языку, но дотеперь не пришла нияка одповідь. Но уж у 2006-ім році владыка Йоан Бабяк дав позволіня брати у двоітій (сугубій) єктенії просьбы по русиньскы. Русиньска секція літурґічной комісії при пряшівскім єпіскопстві, в котрій были і священици общества, і котра діяла в роках 2004 аж 2006, приготовила і Тропарі і кондакы на неділі і свята ці русиньскый молитвеник Радуйте ся в Господі.

Треба припомянути, же іщі у 1992-ім році быв Русиньсков обродов выданый Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти, котрый зробив днешній член і співоснователь общества, єден із головных ініціаторів літурґічных тлумачінь, з котрыма зачав іщі у 1980-ых роках, отець Франтішек Крайняк. Выдавницку діялность ОСЙК робить без державных ґрантів, лем із пожертвовань своїх членів і спонзорів.

Председом Общества є отець Ярослав Поповець. Шефредактором кварталника Артос є отець Мілан Ясик і головным редактором Ґрекокатолицького русиньского календаря є отець Іван Барна.

Із історії общества

Общество, котре 15 років тому обновили ґрекокатолицькы священици, выникло у 1862-ім році під назвов Общество св. Іоанна Крестителя и Предтечи. Думка засновати таке общество належала Александрови Павловічови і хопив ся єй Александер Духновіч. Підтримвав то втогдышній пряшівскый єпарха Йосиф Ґаґанець. Шатут в Будепшту зробили русиньскы політічны діятелі Адолф Добряньскый і Антоній Рубій. Першый быв выбратый за председу общества, другый за його заступника. Орґаны той орґанізації были в Пряшові.

Орґанізація мала мету „выховати русиньску молодеж про будучій народный рух і воскресіня“. Общество мало втогды коло 400 членів, меджі котрыма были священици і учітелі на Пряшівскій Руси, но і села, котры вступили до орґанізації як колектівны членове. Серед членів мож было найти і дакілько словацькых актівістів ці културно-сполоченьскых діятелів із Російской імперії, котры фінанчно помагали і посылали книжкы і ґазеты до бібліотекы общества.

У 1864-ім році общество заносвало інтернат про штудентів Алумнеум (Alumneum), што быв першый інтернат про середньошкольску молодеж на теріторії днешньой выходной Словакії. В будові є днесь церьковна Середня здравотницька школа св. Василія Великого, котру мають сестры Василіянкы. У 1867-ім році вырішыло общество засновати Фундацію Александра Духновіча, котра мала помагати штудентам із бідных родин, жебы годны были штудовати.  Успіх общества послужыв як стімул на заснованя Общества св. Василія Великого в Ужгороді у 1866-ім році.

Общество было під тиском мадярізації у 1874-ім році зрушене. В меджівойновім періоді орґанізацію обновив на даякый час єпіскоп Павел Петро Ґойдіч, но в тім часі уж старала ся лем о фунґованя Алумнеум і сыротинця, котрый засновав Ґойдіч, а не діяла в рамках цілів, котры мало Духновічом основане общество. Діялность закінчіла ся перевзятьом властей комуністами у 1948-ім році.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар