Голосник

Памятна табла Юрійови Сакови

0

7-го апріля 2017-го року минуло сто років од нардожіня Юрія Сака, науковця світового мена, латиністы, педаґоґа, тлумача і бібліофіла на Підкарпатьскій Руси. Із той нагоды была Юрійови Сакови одкрыта в Ужгороді на будинку на уліці Капітулній, де Сак од 1945-го року жыв і робив аж до остатніх днів,  памятна табла. Автором таблы є скулптатор, залсуженый умелець Україны Богдан Корж. Інформовав о тім портал „PMG.ua – новини Закарпаття“.

Памятну таблу одкрыли заступник головы – керівник апарату Областной державной адміністрації Олександр Петік і сын вченого Олександр Сак. На святочній події брали участь і ведуча одділу културы Областной державной адміністрації Вікторія Фролова, проректорка Ужгородьской націоналной універзіты Мірослава Лендєл і автор таблы Богдан Корж, членове родины і далшы.

Хто быв Юрій Сак

Народив ся Юрій Сак 7-го апріля 1917-го року в селі Брід, Іршавского району, у втогдышнім Угорьску. У 1936-ім році закінчів Ужгородьску ґімназію і одышов штудовати наперед на Карлову універзіту в Празі (рр. 1936 – 1939), пак на Дебрециньску універзіту (рр. 1939 – 1940) латиньскый язык. Почас ІІ. світовой войны латиньскый язык учів на ґімназії в Ужгороді. По року 1946 учів на універзіті в Ужгороді. В 1956-ім році здобыв на Київскій державній універзіті тітул кандідата наук. На універзіті в Ужогороді робив понад 50 років, передавав лекції і на Ужгородьскій ґрекокатолицькій богословскій академії блаженого Теодора Ромжы.

І в часах совітьского режіму продовжовав Сак в роботі над публікаціями із класічной філолоґії, хоць як раз такы предметы не были в тій добі популарны в Совітьскім союзі. Юрій Сак написав веце як 150 науковыых прац, серед котрых суть досліджіня і переклады творів, латиноязычных памяток середньовіку, епохы народного возроджіня ітд. Умер 4-го авґуста 1998-го року.

Вклад до карпаторусиністікы

Як вже было спомянуто, Сак занимав ся і творами русиньскых будителів в добі возроджіня. Обробив наприклад і творы Іоаннікія Базиловіча, Александра Духновіча ці Михаіла Лучкая. Як раз з Лучкайом є повязане його найвекше діло.

Юрік Сак быв тым чоловіком, котрый знайшов страченых шість томів по латиньскы написаной Історії карпатьскых Русинів од Лучкая, котра была написана в 1840-ых роках. Сак текст дешіфровав, і публіковав в латиньскім оріґіналі з паралелным україньскым перекладом. Першый том перекладав сам і вышов у 1983-ім році в публікації „Науковий збірник Музею української кульрури у Свиднику“, далшых пять зробила ґрупа тлумачів під його веджіньом.

Жрідло фотоґрафії: pmg.ua

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар