Голосник

Папірь знесе вельо

0

Недавно орґанізаторы русиньского фестівалу у Свіднику інформовали з радостьов о тім, же презідент Словацькой републікы Андрей Кіска перевзяв покровительство над фестівалом. Мали бы сьме ся тішыти. Якбач. Но думам, же веце, як підписати фалат папіря, суть чіны. На чіны буде мати презідент нагоду іщі перед фестівалом.

Треба собі ясно повісти, же такы покровительства презідент підписує шторік много. Такый папірь, хоць є шумный і давать добре звучаня, кідь ся ним можуть орґанізаторы фестівалу похвалити, реално о одношіню презідента ку Русинам говорить барз мало. Кідь уж сьме коло того, таке покровительство підписав і бывшый словацькый презідент Іван Ґашпаровіч а докінця быв на фестівалі і участный. І што?

Нагода, котра ся нукать Кіскови є омного важніша. І якраз тота нагода може повісти много о тім, ці досправды презідент знать о тім, хто то суть Русины і ці їх честує. Презідент Кіска інформовав словацькы медії, же з причіны теперішньой сітуації на Україні, не піде на святкованя закінчіня Другой світовой войны в Москві. Хоче тым выразити свою позіцію ку політіці Москвы. Єдночасно з тым повів, же то не значіть, же собі не честує память павшых вояків, котры войовали і за свободу Словакії. І так вырішыв, же намісто того, жебы смотрив вєдно з представителями недемократічных режімів на проглядку воєньской силы Росії, од рана буде цілый день ходити по памятных цінтерях, на котрых суть похоронены вояци, котры умерли за нашу свободу. І зачне як раз рано на Дуклі.

На Дуклі войовало много Русинів. Много їх там нашло свою смерть. Войовали за свободу Чехословакії і за обновліня свойой державы в такім складі, в якім была перед войнов. Нихто їх не споминать. Нихто їх не споминав за минулого режіму, бо нас „не было“, а нихто не споминав із представителів державы ани на минулорічных святкованях 70-го юбілею Карпато-Дукляньской операції. Што ся дотулять споминаня значіня Русинів коло освободжованя Чехословакії, хоць сьме были друга найвекша народность у Свободовій армаді, так жыєме якбач іщі перед роком 1989. Просто нас не є. Роль іншых народів і народностей, і кібы їх там было лем пять догромады, ся все спомяне.

Но і тото є тота добра нагода про презідента Кіску. Нам непотрібны деякы покровительства, хоць і тоты потішать. Но омного важніша і радостніша бы про нас была морална сатісфакція. Омного веце бы про нас значіло, кібы конечно офіціалный і найвысшый представитель Словацькой републікы по довгых роках мовчаня о нас, о нашых предках, котры ся за свободу пожертвовали, повів холем пару слов і за тоты людьскы жертвы подяковав.

Презідент зачне на Дуклі. Кібы была Дукля лем єднов зо заставок презідента на цілоденнім турне, в медіях бы тото честованя павшых вояків было лем єдно із дакілько. Лемже на Дуклі зачне. І на Дуклю, як на зачаток його цілоденной путі, буде звернута найвекша увага медій. То є неповторятельна можливость таку сатісфакцію про Русинів зробити. Повісти, же і тот народ гынув за свободу. Были бы сьме за то вдячны. Повіло бы то о презідентовім одношіню ку нашій народности омного веце, як папірь із підписом. Тадь папірь знесе вельо, но высловлены слова вдякы значать веце.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Папірь знесе вельо

0

Недавно орґанізаторы русиньского фестівалу у Свіднику інформовали з радостьов о тім, же презідент Словацькой републікы Андрей Кіска перевзяв покровительство над фестівалом. Мали бы сьме ся тішыти. Якбач. Но думам, же веце, як підписати фалат папіря, суть чіны. На чіны буде мати презідент нагоду іщі перед фестівалом.

Треба собі ясно повісти, же такы покровительства презідент підписує шторік много. Такый папірь, хоць є шумный і давать добре звучаня, кідь ся ним можуть орґанізаторы фестівалу похвалити, реално о одношіню презідента ку Русинам говорить барз мало. Кідь уж сьме коло того, таке покровительство підписав і бывшый словацькый презідент Іван Ґашпаровіч а докінця быв на фестівалі і участный. І што?

Нагода, котра ся нукать Кіскови є омного важніша. І якраз тота нагода може повісти много о тім, ці досправды презідент знать о тім, хто то суть Русины і ці їх честує. Презідент Кіска інформовав словацькы медії, же з причіны теперішньой сітуації на Україні, не піде на святкованя закінчіня Другой світовой войны в Москві. Хоче тым выразити свою позіцію ку політіці Москвы. Єдночасно з тым повів, же то не значіть, же собі не честує память павшых вояків, котры войовали і за свободу Словакії. І так вырішыв, же намісто того, жебы смотрив вєдно з представителями недемократічных режімів на проглядку воєньской силы Росії, од рана буде цілый день ходити по памятных цінтерях, на котрых суть похоронены вояци, котры умерли за нашу свободу. І зачне як раз рано на Дуклі.

На Дуклі войовало много Русинів. Много їх там нашло свою смерть. Войовали за свободу Чехословакії і за обновліня свойой державы в такім складі, в якім была перед войнов. Нихто їх не споминать. Нихто їх не споминав за минулого режіму, бо нас „не было“, а нихто не споминав із представителів державы ани на минулорічных святкованях 70-го юбілею Карпато-Дукляньской операції. Што ся дотулять споминаня значіня Русинів коло освободжованя Чехословакії, хоць сьме были друга найвекша народность у Свободовій армаді, так жыєме якбач іщі перед роком 1989. Просто нас не є. Роль іншых народів і народностей, і кібы їх там было лем пять догромады, ся все спомяне.

Но і тото є тота добра нагода про презідента Кіску. Нам непотрібны деякы покровительства, хоць і тоты потішать. Но омного важніша і радостніша бы про нас была морална сатісфакція. Омного веце бы про нас значіло, кібы конечно офіціалный і найвысшый представитель Словацькой републікы по довгых роках мовчаня о нас, о нашых предках, котры ся за свободу пожертвовали, повів холем пару слов і за тоты людьскы жертвы подяковав.

Презідент зачне на Дуклі. Кібы была Дукля лем єднов зо заставок презідента на цілоденнім турне, в медіях бы тото честованя павшых вояків было лем єдно із дакілько. Лемже на Дуклі зачне. І на Дуклю, як на зачаток його цілоденной путі, буде звернута найвекша увага медій. То є неповторятельна можливость таку сатісфакцію про Русинів зробити. Повісти, же і тот народ гынув за свободу. Были бы сьме за то вдячны. Повіло бы то о презідентовім одношіню ку нашій народности омного веце, як папірь із підписом. Тадь папірь знесе вельо, но высловлены слова вдякы значать веце.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар