Голосник

«Писанкарство в Новици». О проєктах Архіву Новиця-Прислоп оповідат Реґіна Паздур

0
Протягом 2018 рока при Ґмінным Осередку Культуры в Устю Рускым реалізуваный был проєкт «Писанкарство в Новици». Його цілю было підтримувати процес передаваня нематерияльной культуровой спадковины, традицийного кумшту батканя яєц, якій давно тому шыроко знаный был на цілу Лемковину. О него і інчы, якы в рамках Архіву Новиця-Прислоп проходили до той поры, звідали сме головну орґанізаторку подій, Реґіну Паздур, котра од штырьох років анґажує ся в роботы, што документуют та хоронят спадковину сел Новиця і Прислоп.

Реґіна Паздур занимала ся координацийом проєкту «Писанкарство в Новици», якій реалізуваный был при спілпрацы з Ґмінным Осередком Культуры в Устю Рускым. Задача зосереджала ся на тым, же мастерка – Богуслава Смеречняк, вчыла батканя яєц техніком точно з округу сел Новиця і Прислоп Катрену Глыву і Наталию Вєнцко.

Роботы ведены в рамках проєкту презентує фільм, якій кінцьом 2018 рока явил ся в сервісі YouTube. Вказує він поєдны етапы творіня писанок. Вчыня технікы зачало ся в червци/юнію минулого рока, што конечно видно в поміщеным долов фільмі. Творіня лемківскых писанок презентувано і вчас інчых культурных подій в реґіоні.

Вшытко зачало ся в 2015 році

Єм етноложком, педаґожком і соспільном архівістком – бесідує про нашу редакцию Реґіна Паздур. Діяня для документациі та охороны спадковины Новиці і Прислопа зачала вєдно з другыма: Матійом Кудлаціком і Ізом Осаднік деси в 2015 році. Фундация «Мемо» основана была в наслідстві сформалізуваня інчой неформальной ґрупы, яку назвали сме Архів Новиця-Прислоп. В склад заряду фундациі входят члены спомненой ґрупы, а дальшы члены вказали дяку спілпрацувати з фундацийом – продолжат орґанізаторка подій.

Активістам, як неформальній ґрупі, признана была дотация на реалізацию проєкту в рамках проґраму Фонд Гражданьскых Ініциятив – Малопольща Локально 2016. Вєдно з жытелями села, волонтерами і членами стоваришынь, якы фунґуют на обшыри Новиці, покликали Цифровый Соспільный Архів Новиця-Прислоп. Завдякы ньому діґіталізувана єст до днес культурова спадковина Новичан.

Тепер діяня фундациі сут шыршы. Роботы продолжаны сут в вадовицкым повіті, але тіж в ґміні Устя Рускє, а декотры з веденых діянь мают загальнопольскій вымір.

Лжыці – загыбаюче ремесло Новиці

Уж на першым етапі тереновых досліджынь выявило ся, што Р. Паздур пильно мусит заняти ся документацийом загыбаючого ремесла, якє повязане з Новицьом – лжычкарством. В 2016 році отримала єм Творчу Стипендию Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины в обшыри народной творчости на документуючо-досліджаючый проєкт: «Лжычкарство в Новици і Прислопі – істория і теперішнє». На тамтот час Фундациі «Мемо» іщы не было, так єм зачала спілпрацу з ҐОК в Устю Рускым і запропонувала єм взяти участ в проґрамі міністра з обшыри народной і традицийной культуры – додає орґанізаторка подіі.

Дальше Р. Паздур написала внесок о ґрант на прoєкт повязаный з традицийным робліньом лжыц в Новици. Головном цілю задачы было тото, жебы передати знаня вырабляти лжыці молодшым ґенерациям, а і документувати дотеперішню спадковину повязану з тым ремеслом. В рамках проєкту остатній знаючый робити лжыці при помочы ручной токаркы 12 місяци вчыл ремесла когоси, хто выходит з той самой локальной спільноты, што учытель-мастер. Учытельом был Петро Михняк, а учеником Артур Шпілька.

«Баранкы»

Фундация «Мемо», про яку писали сме горі, отримала грошы на проєкт «Баранкы», т.є. документуючый фільм про Архів Новиця-Прислоп. Фільм вказує на процес вырабляня «баранків» – деревяных форм на масло, якы і днес сут рыхтуваны в Новици. Актуально в селі лем дві родины занимают ся іх продукцийом.

Минулый рік богатый і в інчы подіі

В 2018 році проходили і інчы подіі, за якы одповідала Р. Паздур і спілпрацуючы з ньом люде. «Під єдным дахом» то проєкт, в рамках котрого протягом двох дни прошли стрічы, якы зорґанізувано з нагоды 25-літя смерти сельского музиканта – Яна Шымчыка, котрый для локальной громады являт ся особом важном і знаном. Як інформувала Р. Паздур, повело ся товды зрыхтувати промітаня фільму о лжычкарю Штефані Романику (авт. К. Стасяк), а тіж выставу архівальных фотоґрафій з діґітальной бібліотекы Архіву Новиця-Прислоп і Станіслава Цьока. Державный Етноґрафічный Музей з Варшавы одпрезентувал і архівальный фільм пн. «Вырабляня веретен і лжыц». Ден перед запрезентувано сельску оперу «Ідилияда» в выконаню АПіТ «Фурмані» та вельокультуровой ґрупы «Віога». На боіску новичаньского Братства Грекокатолицкой Молодежы «Сарепта» прошла сельска забава. До танця заграла приіздна Капеля Бродів.

Кінцьом минулого рока Архів Новиця-Прислоп партнерувал в проєкті «Лемковина» написаным вєдно з Рышардом Латецкым з Польского Товариства Сучасной Музикы. В його рамках проходили варштаты співу, концерты ай презентациі знимок, што представляли культуру і спадковину Лемків. Задача дала можніст хоснувати традицийну пісню і музику Лемковины в теперешніх, модерных аранжациях.

Інтеґральном частю была презентация довоєнных фотоґрафій з архіву родины Венгриновичів, вказуючых вельокультуровый простір Польской Республикы. Реалізуючы задачу, хотіли сме записати і пригадати забытый світ Лемків. Нашым заміром было і завязаня діалоґу, на котрым могли бы стрічати ся музикы, якы представляют нову традицию в сельскій музиці, як і тоты сучасны, котры старают ся вводити традицию в Нову Музику – інформує подальше соспільна активістка.

В ноным проєкті брали участ артисты, якы фурт інспіруют ся традицийном музиком, а тіж представникы модерных жанрів. Запрошена до спілпрацы была Улияна Горбачевска з Украіны – співачка, антроположка, та польско-лемківскій хор Роса з Устя Руского. В концерті выступили і музикы теперішніх жанрів – Алексий Воршоба, Рышард Латецкій, Матій Кудлацік.


Хто бы мал дяку підтримати діяня ведены Фундацийом «Мемо» або Архівом Новиця-Прислоп, годен тото зробити одвиджаючы інтернетовы сайты підметів і контактуючы ся з активістами.
Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар