Голосник

«Поета, писатель, артиста (…) але предовшыткым Лемко – горяче серце Лемковины» – ювілей Петра Мурянкы в Креници

0

Барз торжественні было в минулу пятницю, 13. жолтня/октобра в Бальовій Сали Старого Здройового Дому в Креници. То за справом двох барз важных подій – ювілею выдатного сучасного лемківкого поеты – Петра Мурянкы і Лемківской Творчой Осены, котра того рока мала своі 25 уродины. Старий Здройовий Дім выполнил ся Лемками, іх любителями, участниками Осени або даяк звязаныма з Мурянком особами.

70. рік жытя та 45. рік творчой працы выбил нашому сучасному лемківкому поеті, писательови, тлумачови, учытельови, редакторови, дириґентови, композиторови… Мож бы дальше так выміняти, на кількох просторах Петро Мурянка діє і тым самым заслужыл ся для лемківского народу. Зорґанізувана з ініциятивы бургомайстра міста Крениця, Дариюша Ресько, ґаля притягнула великє чысло люди. Люди з ріжных стран, а тіж з різных сфер, од звычайных люди по професорів, од місцевых, жытелів гір – мож повісти давной Лемковины – по мешканців західніх земель. На ґали присутны были і особы з Пряшівской Руси. Вельо з них то люде близкы поеті або даяк з ним звязаны. Окрем того, явили ся і такы, што прибыли на ґалю з чыстой цікавости, а о подіі дознали ся з розвішеных по місті плякатів.

Торжественний вечер отворил выступ Сусанны, котра при фортепіяновым акомпаніяменті Мирослава Боґоня выконала Мурянкове «Посій же ся, посій». Ціла ґаля ведена была конферансиєром та працівником креницкой телевізиі – Анджейом Котляжом. По привитаню прибылих гости, выступил бургомайстер Крениці, Дариюш Ресько. Прочытал два ґратуляцийны листы, перший од Директора Департаменту Культуры і Народового Дідицтва Маршалківского Уряду, Кжыштофа Маркєля, другій од Предсідателя Рады Товариства для Розвитку Музею Лемківской Культуры в Зындрановій, Богдана Ґоча. Пак доповіл пару слів од себе, навязал до жытя Петра Муранкы, подякувал за долголітній труд на славу лемківского народу. Доцінил і тото, што в місті жыє так важна і славна персона, дякуючы за промоцию Крениці свойом діяльностю, за вклад в формуваня культуры реґіону, будуваня маркы міста. При тым бургомайстер желал нашому ювілятови вельо років дальшого творіня з пасийом. Пак, выступила предсідателька містецкой рады Малґожата Пулхлопек, котра в своіх словах желала дальшых успіхів на будучы рокы, а наконец вручыла ювілятови ґратуляцийний лист і фінансову нагороду.

Дальше, промову на чест ювілята выголосил Збіґнєв Волянін, кєрівник Одділіня Сучасной Народной і Непрофесийональной Штукы Окружного Музею в Новым Санчы. Подякувал за спертя діяльности Музею, але тіж за артистичний талант, за тото, што не раз в просторах Музею мож было почути пісні і вершы Петра Мурянкы. Желал поеті, штобы дальше творил, «записувал» своі вершы.

В імени Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях выступил єй предсідатель др інж. Павло Малецкій. В своій выповіди навязал до свого жытя, до того, як велику ролю одограл в ним Петро Трохановскій. Порівнал Го до героя, котрого колиси міг стрітити в компутеровых грах. Петро Трохановскій был для него такым же Геройом, котрий може вшытко, може «переносити горы», дуже ся од него навчыл і за тото вшытко подякувал.

Желаня зложыл ювілятови тіж отец Петро Пупчык враз зо своіма парохіянами креницкой православной парохіі. Желал вельо років дальшой творчой працы, жебы наступны поколіня могли інспірувати ся тым, што ся тепер запише.

Шефредактор тыждениика «Інфо Русин» та редактор радия лем.фм, Петро Медвідь, зложыл на рукы ювілята Памятну Плякєту зрыхтувану Округлым Столом Русинів Словациі за вклад в одроджыня русиньского народу Лемковины і цілой Карпатской Руси.

Желаня складал тіж проф. Генрик Фонтаньскій, кєрівник Одділіня Языкознавства і Трансляторикы Інституту Східньославяньской Філолоґіі Шлезского Університету в Катовицях, автор парудесятьох прац тыкаючы лемківского языка. Послужу ся словами професора: «Поета, писатель, асртиста, композитор, публициста, журналиста, але предовшытким Лемко – горяче серце Лемковины» – так професор описал Мурянку. До того додал, што «мож бы собі выобразити анґлицкій язык без Шекспіра, польский без Міцкєвича, росийскій без Пушкіна, а лемківскій без Мурянкы – але то не были бы уж тоты самы языкы». Барз подякувал Мурянці за його велику діяльніст.

Желань было дуже веце, вельо осіб хотіло підыйти, повісти пану Петрови дашто од себе. Медже нима нашла ся тіж редакторка Православного Перегляду, Анна Рыдзанич, ци Антоний Крог, выдатний польскій етноґраф, але тіж добрий приятель Лемків, автор книжкы «За тамтом гором. Лемківскы спомины».  Але найважнійшом, думам, а напевно єдном з найблизшых серцю поеты особом, котра складала артисті желаня был старшый брат ювілята, творця і долголітній кєрівник Ансамблю Пісні і Танця Лемковина – Ярослав Трохановскій. Были то емоцийональны желаня. Ярослав Трохановскій заспівал брату пісню свойого авторства на слова Штефаніі Трохановской пн. «Лем небо над нами наше» . Пак вручыл брату памятковий медаль.

На сам конец желаня зложыла ювілятови найблизша родина – жена і діти. Пак, пан Петро красні вшыткым подякувал, а на закінчыня той часты ґалі выступила Сусанна зо співанками «Шковраночок» і «Недоспівана пісня» авторства ювіляря.

Другу част вечера зачала др габ. Олена Дуць-Файфер од верша для Мурянкы, а дальше описала Його творчу діяльніст, розділюючы єй на два періоды: романтизму і позитивізму. Назвала Петра Мурянку символом – символом героізму і оптимізму для нашого малого народу, а Мурянкову творчіст елементом, завдякы чому Лемковина фурт тырват.

По вшыткых желанях зачала ся ювілейна 25. Лемківска Творча Осін, котру, як попередніма, так і того рока вели Олена Дуць-Файфер враз з Петром Трохановскым. Тогорічна Творча Осін была получыньом приємного ювілею, як і памяти о двох траґічных подіях: 70. річници Акциі Вісла та 100. річници ліквідациі концентрацийного лаґру в Талергофі.

Осін зачала ся пісньом Мурянкы, котру выконал разом зо свойом дівком Юлийом і найстаршым сыном Ігорьом. Пак, пришол час на літерацку част. Своі вершы запрезентувалы Ванда Ломніцка-Дуляк – амбасадорка фольклору і культуры надпопрадскых ґуралів, котра прочытала верш дедикуваний ювілятови. Дальше, своі творы прочытала Людмила Шандальова з Пряшівской Руси. Не бракло і писателів з західніх земель – своі творы представили Ярослав Горощак і Павел Коробчак. Явила ся тіж лемківска поезия в тлумачыню на шлезскій язык, та шлезска на лемківскій. Чытал єй Шлезак, автор тых перекладів, Барфоломій Ванот.

Цілу ґалю прикрасил выступ ансамблю Терочка, котра  в своім репертуарі тіж мала авторскы мурянковы співанкы. На конец вшыткых присутных запрошено на спільний бакнєт.

За прекрасны знимкы дякуєме Петрови Басалыдзі.

Шеруй.

О авторі

Наталія Клинковска

Коментар