Голосник

Поломництва на св. Гору Явір

0

Неодолга на Лемковині будут проходити поломництва на св. Гору Явір, котры будут орґанізуваны в днях 10.-12. липця (православне) і 17. липця т.р. (грекокатолицкє).

Православне поломництво, котре зачынат ся уж в найблизшу пятницю, выйде з Розділя по Божескій Літургіі і за три дни перейде через Бортне, Ґладышів, Реґєтів, Ганчову і Высову, а скінчыт ся в праздник свв. Петра і Павла 12. липця 2015 р.sv.Hora_Javir_pravoslavne_2015

Грекокатолицкє поломництво, котре, як заявляют орґанізаторы в присланыx нам інформациях, проходит в 90. річницю объявліня Матери Божой на Горі Явір і одбуде ся 17. липця, выходячы о 6.00 год. з ватряного поля в Ждыни, пак, через Реґєтів і Высову, дійде на Гору Явір, де о 10.00 год. Молебном до Пресвятой Богородиці, Службом Божом і процесийом зачнут ся святкуваня в 90. річницю объявліня Богоматери на Горі Явір. Детальнійшы інформациі найдете на сайті gora-jawor.pl.

sv.Hora_Javir_hrekokatolyckie_2015


Істория объявліня на Горі Явір сігат 1925 рока, коли три молоды Лемкыні вертали через горы з кєрмешу в Ґабултові. Товды увиділи ясне світло і зачали ся горячо молити. Цікавы того явиска, вернули там о ден. Ясний блеск, хоц нереґулярні, повтрял ся, а істория рознесла ся по околичній Высові і другых селах. Неодолга, єдній з жен – Фіриі Демянчук, будучой свідком тых подій, разом з блистячым світлом, объявила ся Матір Божа, што довело до поставліня в тым чудесным місци каплиці. Од того моменту місце объявліня Божой Матери остало місцьом культу для Русинів не лем з Лемковины, понеже путували ту і Русины з Пряшівской Руси.

ІІ Світова Война і пізнійша лемківска ґеєнна в виді акциі “Вісла”, довели до зруйнуваня каплиці, в котрій пограничникы зорґанізаували сой місце одпочынку, палили ватры. З причыны выселіня, перестала тіж істнувати Апостольска Адміністрация Лемковины, грекокатолицка адміністрацийна єдиниця, під котром находили ся Лемкы од 1934 р., хоронячы ся перед украінізацийном політыком товдышніх перемышльскых єпископів. Повоєнна Грекокатолицка Церков в Польщы, хоц не остала офіцияльні зделеґалізувана як в СССР (1946 р.), Румуніі (1949 р.), ци Чехословациі (1950 р.), мала великы проблемы в функцийонуваню. Перешкодом была не лем політыка комуністычных власти, але і наставліня римокатолицкых єрархів.

В 1969 р. каплиця остає передана вірным Православной Церкви як філияльна каплиця высівской парафіі, котры, ремонтуючы знищений будинок, охоронили єй од заваліня. Товды то в каплици зас зачынают ся молитвы і богослужыня, а св. Гора Явір, по такой 30 роках вертат на мапу поломницкых пути не лем для вірных з Лемковины, але і поломників з найдальшых части світа.

Од парунадцетьох років тырват, не скінчений до днес, судовий процес о правну властніст каплиці на св. Горі Явір помедже Польском Автокефальном Православном Церквом і Грекокатолицком Церквом в Польщы.

Каплиця на св. Горі Явір

Каплиця на св. Горі Явір

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Поломництва на св. Гору Явір

0

Неодолга на Лемковині будут проходити поломництва на св. Гору Явір, котры будут орґанізуваны в днях 10.-12. липця (православне) і 17. липця т.р. (грекокатолицкє).

Православне поломництво, котре зачынат ся уж в найблизшу пятницю, выйде з Розділя по Божескій Літургіі і за три дни перейде через Бортне, Ґладышів, Реґєтів, Ганчову і Высову, а скінчыт ся в праздник свв. Петра і Павла 12. липця 2015 р.sv.Hora_Javir_pravoslavne_2015

Грекокатолицкє поломництво, котре, як заявляют орґанізаторы в присланыx нам інформациях, проходит в 90. річницю объявліня Матери Божой на Горі Явір і одбуде ся 17. липця, выходячы о 6.00 год. з ватряного поля в Ждыни, пак, через Реґєтів і Высову, дійде на Гору Явір, де о 10.00 год. Молебном до Пресвятой Богородиці, Службом Божом і процесийом зачнут ся святкуваня в 90. річницю объявліня Богоматери на Горі Явір. Детальнійшы інформациі найдете на сайті gora-jawor.pl.

sv.Hora_Javir_hrekokatolyckie_2015


Істория объявліня на Горі Явір сігат 1925 рока, коли три молоды Лемкыні вертали через горы з кєрмешу в Ґабултові. Товды увиділи ясне світло і зачали ся горячо молити. Цікавы того явиска, вернули там о ден. Ясний блеск, хоц нереґулярні, повтрял ся, а істория рознесла ся по околичній Высові і другых селах. Неодолга, єдній з жен – Фіриі Демянчук, будучой свідком тых подій, разом з блистячым світлом, объявила ся Матір Божа, што довело до поставліня в тым чудесным місци каплиці. Од того моменту місце объявліня Божой Матери остало місцьом культу для Русинів не лем з Лемковины, понеже путували ту і Русины з Пряшівской Руси.

ІІ Світова Война і пізнійша лемківска ґеєнна в виді акциі “Вісла”, довели до зруйнуваня каплиці, в котрій пограничникы зорґанізаували сой місце одпочынку, палили ватры. З причыны выселіня, перестала тіж істнувати Апостольска Адміністрация Лемковины, грекокатолицка адміністрацийна єдиниця, під котром находили ся Лемкы од 1934 р., хоронячы ся перед украінізацийном політыком товдышніх перемышльскых єпископів. Повоєнна Грекокатолицка Церков в Польщы, хоц не остала офіцияльні зделеґалізувана як в СССР (1946 р.), Румуніі (1949 р.), ци Чехословациі (1950 р.), мала великы проблемы в функцийонуваню. Перешкодом была не лем політыка комуністычных власти, але і наставліня римокатолицкых єрархів.

В 1969 р. каплиця остає передана вірным Православной Церкви як філияльна каплиця высівской парафіі, котры, ремонтуючы знищений будинок, охоронили єй од заваліня. Товды то в каплици зас зачынают ся молитвы і богослужыня, а св. Гора Явір, по такой 30 роках вертат на мапу поломницкых пути не лем для вірных з Лемковины, але і поломників з найдальшых части світа.

Од парунадцетьох років тырват, не скінчений до днес, судовий процес о правну властніст каплиці на св. Горі Явір помедже Польском Автокефальном Православном Церквом і Грекокатолицком Церквом в Польщы.

Каплиця на св. Горі Явір

Каплиця на св. Горі Явір

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар