Голосник

Позітівный діскурз

Політічна сила Чубирковой партії была все дотеперь така сама, як сила сільской ґазеты. І не думам, же ся то радікално буде мінити. Жытелі Закарпатя, наперек вшыткій неґатівній пропаґанді, „не боять ся“ Русинів. Вшытко, што може помочі ку смачному коктейлу, треба схосновати.

Іван Чубирко, сучасный депутат Закарпатьской областной рады і шеф закарпатьской реґіоналной штруктуры політічной партії Опозічна платформа – За жывот, выступив на зъїзді свойой партії в Києві, де перед вшыткыма делаґатами окрім іншого повів, же треба дотримовати Рамковый договор Рады Европы о охороні народностных меншын і Европску харту о охороні реґіоналных або меншыновых языків, а не говорив то лем до луюфту, но конкретізовав то. Повів, же треба на Україні вызнати Русинів і русиньскый язык. Сам ся означів за Русина і, чудуй ся світу, пришов аплавз.

В тых самых днях, коли Чубиркова партія конґресовала і номіновала свого презідентьского кандідата, із Закарпатьской области Україны приходять резултаты соціолоґічного баданя, котре было на кінцю 2018-го рока зроблене Фондом „Демократічны ініціатівы“ імени Ілька Кучеріва і фірмов „Юкрейніан Соціолоджі Сервіс” з підтримков Амбасады Великобрітанії на Україні.

Окрім іншого баданя давало респондентам і вопросы, котры односили ся до Русинів. І резултаты суть досправды інтересны. Лем 7 процент жытелів Закарпатьской области Україны думать, же русиньскый рух є небезпечный. 21 процент звідованых думать, же тот рух є лем напряменый на всокочіня самобытности Русинів і не є жаднов небезпеков. Переважна векшость не хотіла на тему Русинів одповідати! Што із того выходить? Як у фіґлю, єдна добра, єдна плана справа. Котру хочеме чути першу?

По перше, із резултатів баданя вышло, же наперек енормным намагам київскых властей і їм прислугуючіх пропаґандістів, котры Русинів і русиньскый рух безперерывно споминають лем в неґатівных конотаціях, лем 7 процент людей в Закарпатьскій области, значіть людей, котры реално жыють з Русинами, боїть ся якогось русиньского руху, котрому Київ приписує сепаратізм. Значіть, пропаґанда не є так успішна, жебы реално знала оглупнути людей і пересвідчіла їх, же Русины суть неприятелі. По друге, і то уж не є про нас аж так позітівне, тота сама пропаґанда є доста міцьна на тото, жебы люди, в страху, не перед Русинами, а перед властями, не хотіли радше одповідати на вопрос Русинів. Радше зістати тихо і не мати проблемы.

Но предці є ту іщі і третя справа, котру можеме із резултатів баданя дедуковати. Кедьже переважна векшына боїть ся одповідати на вопрос Русинів, можеме дедуковати, же они так само не мають неґатівне одношіня до русиньского руху (кебы мали, можуть то наголос повісти, іщі будуть похвалены), і тоты люди при зміні політічного клімату бы самы може підтримовали русиньскый рух голосно. Докінця бы ся може самы голосили за Русинів.

Ніт, не вызерать то так, же бы Чубиркова політічна партія мала перевзяти власти, або же бы кандідат той партії мав выграти презідентьскы выборы. Но наперек тому є в сітуації, коли не заберать на людей київска антірусиньска пропаґанда, барз важным, же на зъїзді той політічной партії одзвучали слова о вызнаню Русинів, што ся поступно дістало і до вістей по цілій Україні. Є то важна справа, бо тоты слова одзвучали в позітівнім діскурзі, котрого ся нам на Україні нияк не діставать, і были позітівно прияты. Были повіджены в позітівнім діскурзі, одкликуючі ся на то, же Україна має на основі підписаных меджінародных договорів обовязок признати Русинів так, як то зробили іншы державы, признати русиньскый язык. Кедьже люди і так не вірять тому, што о Русинах пошырює Київ, а скоріше ся властей боять, є позітівный діскурз єдинов можнов путьов як переломити леды і крок по кроці приготовльовати думаня Українців на то, же на кінцю дня будуть мусити быти Русины так ці так вызнаны, а не є то нич, што бы мало Україну огрозити.

Резултаты баданя, котре може хтось марґіналізовати, як і высловы на зъїзді марґіналной партії, не суть марґіналны справы. Вшытко, што може помочі ку смачному коктейлу, котрый бы ся мав подавати Українцям в рамках позітівного діскурзу, може помочі і має ся схосновати. І то уж є робота Русинів самых.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі