Голосник

Презідент в Снині: Меншыны мають право выховльовати діти в материньскім языку

0
Презідент Словацькой републікы Андрей Кіска в понедільок 15-го октобра 2018-го року навщівив найвыходніше місто Словакії – Снину. Інформовав о тім денник Korzár.

Хоць Снина не є історічно русиньскым містом, кількость Русинів у нім ся радікално підняла по выселіню сел, котры пішли за жертву водного резервоару Старина, в сниньскім окресі находить ся много русиньскых сел. І зато презідент выразив ся і ку темі народностных меншын і русиньского языка.

Стріча з представителями міста і діскусія

Презідент навщівив Снину, в котрій го привітав Фолклорный колектів Шінява, в рамках своїх выїздів по Словакії.

З веджіньом міста, представителями державной справы і бізнісменами діскутовав о сітуації в реґіоні. За інформаціями денника як найвекшый проблем реґіону означів недобре транспортне споїня з рештов републікы. Повів, же проблем драг є в окресі Снина іщі векшый як інде на Словакії. Драгы суть подля нього предпокладом, жебы до реґіону пришов і інвестор, котрый бы вытворив робочі місця. Темов была і підпора дежавы про містьскый шпыталь.

В Снині презідент стрітив ся і з штудентами ґімназії. Штуденты могли брати участь на діскусії Кіском, новинарі на діскусію приступ не мали.

По русиньскы „слабо“, права меншын суть задачов державы

Презідент в окреснім місті признав, же з русиньскым языком є на тім слабо.

„Не знам по русиньскы, єм часточно походжіньом Ґораль. Єм радый, же на Словакії проблемы народностных меншын не існують. Є задачов державы творити условії, жебы кажда меншына у нас чула ся добрі, жебы мала можливость выховльовати діти в материньскім языку, жебы сьме підпорьовали утримованя културы і традіцій,“ цітує денник высловы презідента. Запрошіня на традічны русиньскы татарчаны пирогы од домашніх прияв.

Почливость жертвам войны

Пополідне найвысшый конштітучный діятель Словацькой републікы на запрошіня старосты Каменіця над Цірохов Александра Будія (непарт.) пришов до села і положыв віцні під памятник жертв Другой світовой войны.

Потім як верьхній велитель Озброєных сил Словацькой републікы вєдно із міністром обороны Петром Ґайдошом навщівив Воєньске пасмо Валашківці, де познакомив ся із армаднов техніков.

Жрідло фотоґрафії: Korzár.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар