Голосник

Про „вшыткых“…

З веснов приходить теплый час, коли і тота русиньска култура ожывать. Конкретно шторік множеством фестівалів, котры мають в назві дашто русиньске, або Русинів. То, нажаль, береме як Олімп русиньской културы, несмотрячі на потрібнішы діла. Самособов, вшыткы орґанізаторы шторік жадають дотації з Уряду влады, конкретно із грошей, котры суть выділены на русиньску народностну меншыну.

О фестівалах єм вже писав нераз і не хочу повторяти повторяне. То, же многораз тоты фестівалы мають барз мало з даякым русиньскым проґрамом, хоць за грошы Русинів, ся мі вже не хоче ани припоминати, бо чоловік собі лем даремно піднимать тиск сердця і я собі го радше піднимам добров кавов, як глупым проґрамом фестівалу під даяков березков.

Но в остатніх роках можу повісти, же выникли два добры фестівалы, о котрых ся дасть бісідовати як о русиньскых. Тым першым є Русиньска ватра у Малім Липнику, де є досправды чісто русиньскый проґрам. Тым другым, котрый має і нерусиньскый, но головно русиньскый проґрам, навеце мултіжанровый і цілотыждньовый, є Русиньскый фестівал у Свіднику, котрого в понедільок зачінать уж третій річник. Напрік тому мі не дасть, жебы-м не выразив своє скламаня.

Русиньскый фестівал у Свіднику має од свого початку добру кампань з каждого боку. Є масівна, є ґрафічно оріґінална. Кідь днесь прийдете до Свідника, можете видіти дакілько меншых і великых білбордів, котры звертають увагу на найвекшый фестівал Русинів не лем на Словакії. Бо аналоґічной, тыждень тырваючой події, досправды Русины не мають ниґде. Фестівал має і свій властный сайт, де ся дочітате о вшыткых подіях, котры будуть в рамках фестівалу і о вшыткых выступаючіх. Лемже, як раз тото, ціла кампань, білборды, сайт, є справов, котра мі остатні тыждні шептать до уха, жебы-м предці лем той кавы пив менше, бо мі тот пулз може аж барз высоко підняти.

Проблемом цілого PR фестівалу є то, же в нім не найдете ани букву по русиньскы. Білборды суть словацькы, плаґаты суть словацькы, пресовы справы суть лем словацькы, на сайті суть по русиньскы лем інформації, котры были зроблены минулого рока, но і тот рік там суть приданы вшыткы статі лем словацькы. Я знам, не є то проблем лем того фестівалу, могли бы сьме спомянути різны Миковы ці іншы фестівалы. Но коло найвекшого фестівалу, котрый має і добрый розрахунок, а головно котрый роблять люди, якых особно знам, і знам, же їм іде о добре діло, ня то мерзить найвеце.

Арґумент, же много людей не чітать азбуку нажаль не обстоїть. Кідь нич інше, дасть ся робити вшытко двоязычно і каждый собі прочітать так, як хоче. В тім, може быти русиньскым орґанізаторам фестівалів на заганьбліня Союз Русинів-Українців Словацькой републікы, котрый вшыткы свої пропаґачны матеріалы, котры робить на такы події, робить двоязычно. Русинам нич таке „не бракує“…

Озывають ся голосы, же на книжкы, ці новинкы, котры не хоснують нову норму русиньского языка із 2005 року, бы не мали іти грошы. Бо грошы бы мали іти на проєкты, котры дотримують язык. В порядку. Але таксамо бы може требало контрольовати і то, ці орґанізаторы о подіях, котры суть плачены з русиньскых грошей, і котры мають быти про Русинів, інформують по русиньскы. Кідь орґанізаторы фестівалів бісідують, же тоты фестівалы нам помагають всокотити нашу културу, потім ся звідам, ці язык не належыть ку нам, і ці його не треба хосновати при орґанізації тых подій.

Русиньскый фестівал має того року мотто: Од Русинів про вшыткых. Не быв бы єм радый, кібы то было од Русинів про вшыткых, лем не про Русинів. Бо оно то головно має быти про Русинів. І про тых в Польщі, і про тых на Україні і про Русинів в далшых державах, котры собі словацькый проґрам не прочітають так легко, як Русины на Словакії. Жычу фестівалу успішный річник і до далшого рока і дакус русиньского тексту. Потім там може буде і веце Русинів, як тых „вшыткых“.

Петро Медвідь

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі