Голосник

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць септембер 2016

0

7-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)

Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

14-го септембра 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год., )

Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні.

21-го септембра 2016

Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

23-го септембра 2016

Гостюючій театер: Русиньскый народный „Театр Дядя“, Сербія (Велика сцена, 19.00 год.)

28-го септембра 2016

Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.)

Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.


Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів

3-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Олька, 18.00 год.)

Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує  через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.

10-го септембра 2016

Тяпаковці (Културный дім Словінкы, 17.00 год.)

Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

11-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Ортутова, 16.00 год.)

24-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Културный дім Баєрівці, 18.00 год.)

25-го септембра 2016

Гавай (Културный дім Нижня Полянка, 14.00 год.)

Гавай є дебутом молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць септембер 2016

0

7-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.)

Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

14-го септембра 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год., )

Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні.

21-го септембра 2016

Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.)

Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

23-го септембра 2016

Гостюючій театер: Русиньскый народный „Театр Дядя“, Сербія (Велика сцена, 19.00 год.)

28-го септембра 2016

Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.)

Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.


Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів

3-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Олька, 18.00 год.)

Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує  через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі.

10-го септембра 2016

Тяпаковці (Културный дім Словінкы, 17.00 год.)

Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

11-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Ортутова, 16.00 год.)

24-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Културный дім Баєрівці, 18.00 год.)

25-го септембра 2016

Гавай (Културный дім Нижня Полянка, 14.00 год.)

Гавай є дебутом молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар