Голосник

Промова Ярослава Трохановского, основателя і директора Ансамблю Пісні і Танця “ЛЕМКОВИНА”

0

Пане ведучий, дорогы члены Руской Бурсы і вшыткы зобраны!

Корыстаючы з того, же зостал єм запрошений на днешнє згромаджыня, хтіл бым ся однести до справ лемківской культуры – барже тых історычных, нич актуальных. Отже, чытам «Бесіду» од першого єй нумера, як тыж лемківскы календарі, а пізнійше річныкы – тоты од Бесіды і Руской Бурсы, як тыж часом Лемківску Сторінку, ци объєднаньову Ватру – што уж цілком «зышли на псы» під оглядом писовні, для котрых буквы ы, ґ, л, уж праві нияк не істніют. Чытам і тішу ся кождым успіхом, якій удало ся Лемкам осягнути. Хоц тых успіхів в діяльности є значно більше, нич критыкы. Але не дивлю ся, бо преця критыкы нихто не любит. Бо так Стоваришыня Лемків, як тыж Обєднаня, одроджена Руска Бурса, ци колектыв «Кычера» зостали створены пото, жебы односити самы успіхы і похвалы. Та, як ся слідит діяня выже выміненых, то односит ся вражыня, же культурне жытя Лемків розпочало ся доперва в 1989 р. і діє з великыма успіхами до днес. При чим дає ся до зрозумліня, же як бы не тоты (в./в.), то лемківскій світ уж бы днеска не істніл. О кількох декадах років 60., 70. ци 80. минулого столітя, праві ся не споминат. Так, як бы в тамтым часі Лемкы машкали на місяци. А, преця, был то – ци не найактывнійший час в жытю Лемків і іх культуры, хоц сме не мали пінязи, локалів, світлиц, а ПРЛь-овскы влады переслідували нас і нищыли на кождым кроку. Спомнути ту належыт о лемківскым хорі в зеленогірскым воєвідстві – што го заложыл і провадил Я. Поляньскій, Ансамблю Пісні і Музыкы з Лісьца, пов. Любін, што на І фестівалю УСКТ в Саноку здобыл великій успіх, зыскуючы на конец свого выступу пятминутову овацию на стоячо, а мене Уряд Безпекы покарал остром наганом і грозил навет вязницьом за выконаня недозволеной цензуром пісні, І лемківскій фестіваль в 1963 р. в Лосю, зорґанізуваний Лемківском Секцийом. Но і, врешті, ансамбль «Лемковина», без котрого «Лемківской Ватры» бы не было – ци ся тото дакому подабат, ци ні. Бо то «Лемковина» в векшости поносила кошты утриманя той імпрезы і през 9 років патронуваня ій аж до пучу в Ждыни в 1991 р. Результатом організуваня той імпрезы в пленері было спаліня єдной апаратуры наголосняючой, незнане навет чысло розбитых мікрофонів, поламаных стояків, пульпітів, понищены строі, як тыж шторічне, посезонове направляня през мене інструментів музычных. Мушу тыж припомнути, же то «Лемковина» перша отворила дорогу – і то в велькым стилю – даючы початок выіздам заграничным, пізнійшым і днешнім художнім колектывам. А єй місячне турне на континенті американьскым (ЗША і Канаді) было тым, што ся Лемкам в іх понад 1000-літній істориі ани не снило. Бо было то найкрасше турне в істориі ансамблю. Бісы, овациі на стоячо, кошы квітів, променисты подякуваня, промовы при заполненых салях театральных, стрічы з публиком, родинами, нашыма краянами, гостины, но і знамениты рецензиі в меншыновій пресі: американьскій, украіньскій, лемківскій, польскій і інчій. Ци може ся – хоц бы і днеска – дакотрий наш ансамбль такым похвалити? – Знам, же зараз мя звідате: но а «Кычера», што? – Преця, она была аж і в Хінах-Кытаі…! То вам одповім, же тот, хто не видит ріжниці медже «Лемковином», а «Кычером», котра колиси не была ничым інчым як західньом групом ансамблю «Лемковина, тот попросту на лемківскій культурі ся не зна. Мож сміло повісти, же «Лемковина» є мамом «Кычеры» (чого днешнє молоде поколіня певно ани не зна), але Ю. Стариньскій – організуючы конференциі на тему лемківской культуры і інчы стрічы – якоси нияк о тым не памятат. Зато памятают о «Лемковині» другы нашы діяче, як треба підписати даякє важне писмо в справах бурсяных і інчых. Але заводит іх памят, коли выникат дака стріча на высшым щабли – центральным, ци навет з Президентом ПР – товды, не дай Боже, жебы ся нашол в делегациі тыж передставитель «Лемковины», бо навет о тым не повідомлят, што є прикре. То правда, же «Лемковина» остатніма роками припинила свою діяльнист – глубоко над тым болію – але тото не значыт, же нич не робиме. Бо можеме ся похвалити хоц бы кількома томами обробок лемківскых народных і інчых пісен, котрыма не постыдали бы ся ансамблі навет найвысшой КЛЯСЫ. А відомо, же добры обробкы – крім материялу людского – все были підставом в доборі репертуару шануючого ся ансамблю. То тыж, докаль сме зареєструваны як ансамбль і видніє наше лоґо на будинку Руской Бурсы, буду мал все надію, же ансамбль «Лемковина» ся одродит. Жебы єднак до того дошло, вшыткы мусиме памятати о нашым минулым, о нашій істориі, бо нарід, котрий не зна і не шанує свойой істориі, не є народом! Будуйте своі помникы – учтиво – на тым, што зробили нашы предкы і люде старшого поколіня!

Дякую за увагу!

Ярослав Трохановскій

J.Trochanowskij RB 2015-03-07

Ярослав Трохановскій на Загальным Зобраню Членів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях (2015-03-07)


Награня з промовом Ярослава Трохановского на Загальным Зобраню Членів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях можете почути в радию лем.фм 10. марця 2015 р. о 20.00 год., а пак 11. марця о 2.00 і 8.00 год. за лемківскым часом.

 

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Промова Ярослава Трохановского, основателя і директора Ансамблю Пісні і Танця “ЛЕМКОВИНА”

0

Пане ведучий, дорогы члены Руской Бурсы і вшыткы зобраны!

Корыстаючы з того, же зостал єм запрошений на днешнє згромаджыня, хтіл бым ся однести до справ лемківской культуры – барже тых історычных, нич актуальных. Отже, чытам «Бесіду» од першого єй нумера, як тыж лемківскы календарі, а пізнійше річныкы – тоты од Бесіды і Руской Бурсы, як тыж часом Лемківску Сторінку, ци объєднаньову Ватру – што уж цілком «зышли на псы» під оглядом писовні, для котрых буквы ы, ґ, л, уж праві нияк не істніют. Чытам і тішу ся кождым успіхом, якій удало ся Лемкам осягнути. Хоц тых успіхів в діяльности є значно більше, нич критыкы. Але не дивлю ся, бо преця критыкы нихто не любит. Бо так Стоваришыня Лемків, як тыж Обєднаня, одроджена Руска Бурса, ци колектыв «Кычера» зостали створены пото, жебы односити самы успіхы і похвалы. Та, як ся слідит діяня выже выміненых, то односит ся вражыня, же культурне жытя Лемків розпочало ся доперва в 1989 р. і діє з великыма успіхами до днес. При чим дає ся до зрозумліня, же як бы не тоты (в./в.), то лемківскій світ уж бы днеска не істніл. О кількох декадах років 60., 70. ци 80. минулого столітя, праві ся не споминат. Так, як бы в тамтым часі Лемкы машкали на місяци. А, преця, был то – ци не найактывнійший час в жытю Лемків і іх культуры, хоц сме не мали пінязи, локалів, світлиц, а ПРЛь-овскы влады переслідували нас і нищыли на кождым кроку. Спомнути ту належыт о лемківскым хорі в зеленогірскым воєвідстві – што го заложыл і провадил Я. Поляньскій, Ансамблю Пісні і Музыкы з Лісьца, пов. Любін, што на І фестівалю УСКТ в Саноку здобыл великій успіх, зыскуючы на конец свого выступу пятминутову овацию на стоячо, а мене Уряд Безпекы покарал остром наганом і грозил навет вязницьом за выконаня недозволеной цензуром пісні, І лемківскій фестіваль в 1963 р. в Лосю, зорґанізуваний Лемківском Секцийом. Но і, врешті, ансамбль «Лемковина», без котрого «Лемківской Ватры» бы не было – ци ся тото дакому подабат, ци ні. Бо то «Лемковина» в векшости поносила кошты утриманя той імпрезы і през 9 років патронуваня ій аж до пучу в Ждыни в 1991 р. Результатом організуваня той імпрезы в пленері было спаліня єдной апаратуры наголосняючой, незнане навет чысло розбитых мікрофонів, поламаных стояків, пульпітів, понищены строі, як тыж шторічне, посезонове направляня през мене інструментів музычных. Мушу тыж припомнути, же то «Лемковина» перша отворила дорогу – і то в велькым стилю – даючы початок выіздам заграничным, пізнійшым і днешнім художнім колектывам. А єй місячне турне на континенті американьскым (ЗША і Канаді) было тым, што ся Лемкам в іх понад 1000-літній істориі ани не снило. Бо было то найкрасше турне в істориі ансамблю. Бісы, овациі на стоячо, кошы квітів, променисты подякуваня, промовы при заполненых салях театральных, стрічы з публиком, родинами, нашыма краянами, гостины, но і знамениты рецензиі в меншыновій пресі: американьскій, украіньскій, лемківскій, польскій і інчій. Ци може ся – хоц бы і днеска – дакотрий наш ансамбль такым похвалити? – Знам, же зараз мя звідате: но а «Кычера», што? – Преця, она была аж і в Хінах-Кытаі…! То вам одповім, же тот, хто не видит ріжниці медже «Лемковином», а «Кычером», котра колиси не была ничым інчым як західньом групом ансамблю «Лемковина, тот попросту на лемківскій культурі ся не зна. Мож сміло повісти, же «Лемковина» є мамом «Кычеры» (чого днешнє молоде поколіня певно ани не зна), але Ю. Стариньскій – організуючы конференциі на тему лемківской культуры і інчы стрічы – якоси нияк о тым не памятат. Зато памятают о «Лемковині» другы нашы діяче, як треба підписати даякє важне писмо в справах бурсяных і інчых. Але заводит іх памят, коли выникат дака стріча на высшым щабли – центральным, ци навет з Президентом ПР – товды, не дай Боже, жебы ся нашол в делегациі тыж передставитель «Лемковины», бо навет о тым не повідомлят, што є прикре. То правда, же «Лемковина» остатніма роками припинила свою діяльнист – глубоко над тым болію – але тото не значыт, же нич не робиме. Бо можеме ся похвалити хоц бы кількома томами обробок лемківскых народных і інчых пісен, котрыма не постыдали бы ся ансамблі навет найвысшой КЛЯСЫ. А відомо, же добры обробкы – крім материялу людского – все были підставом в доборі репертуару шануючого ся ансамблю. То тыж, докаль сме зареєструваны як ансамбль і видніє наше лоґо на будинку Руской Бурсы, буду мал все надію, же ансамбль «Лемковина» ся одродит. Жебы єднак до того дошло, вшыткы мусиме памятати о нашым минулым, о нашій істориі, бо нарід, котрий не зна і не шанує свойой істориі, не є народом! Будуйте своі помникы – учтиво – на тым, што зробили нашы предкы і люде старшого поколіня!

Дякую за увагу!

Ярослав Трохановскій

J.Trochanowskij RB 2015-03-07

Ярослав Трохановскій на Загальным Зобраню Членів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях (2015-03-07)


Награня з промовом Ярослава Трохановского на Загальным Зобраню Членів Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях можете почути в радию лем.фм 10. марця 2015 р. о 20.00 год., а пак 11. марця о 2.00 і 8.00 год. за лемківскым часом.

 

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар