Голосник

ПроРусин / Односины Русинів з Чырча з Русинами з Лелюхова і Дубного – середа, 20.00 год.

Єден нарід, тот сам язык, східній церковий обряд. Хоц столітями жыли попри собі, єдны в 40. роках ХХ ст. были в примусово-добровільний спосіб вывезены до Росиі, або насильно выгнаны на західні і пілнічны землі повоєнной Польщы. Пан Михал Куба, з якым днес проведеме бесіду, добрі памятат тоты – подля него – веселы часы. Веселы, бо хоц была границя, він такой єй не чул. І гев, і гын – своі. Такы самы Руснакы як в його рідным селі. 

В днешнім проґрамі постараме ся приближыти тему приграничных односин Русинів з Лемковины і Пряшівской Руси. За том темом зашли сме до сусіднього од лемківскых сел Лелюхів і Дубне русиньского села Чырч. Чырч – інакше як речены два лемківскы села – не досвідчыл періоду насильных выселінь. Доднес жыют там в більшости Русины, маючы в рідным селі грекокатолицкій храм Успіня Пресвятой Богородиці. 88-літній днес п. Михал Куба памятат часы, коли ходил парібчыти до Лелюхова, коли го фінанцы імали на польско-чехословацкій граници, аж і тот час, коли пришло на Лемковину страшне выгнаня…

При нагоді днешнього інтервю, мій старший спілбесідник загаіт тему преслідуваня грекокатолицкой Церкви і священників в 50. роках ХХ ст. 


Премєра проґраму в середу 27. вересня/септембра о 20.00 год., повторіня вночы з середы на четвер о 4.00 год. та в суботу 30. вересня/септембра о 15.00 год.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі