Голосник

Провели досліджыня в місци окопів Пулаского над Ізбами

0
Хто хоц кус інтересує ся лемківском історийом, тот певно што-небуд чул про окопы конфедератів барскых над Ізбами. Тоты подіі в лемківскій історийоґрафіі согласно оціняны сут неґативно. Барскы конфедераты на челі з Казимиром Пуласкым вчас перебываня в Ізбах зрыхтували про «непокірных» Русинів Шыбеничный верх – місце, де вішаны были м.ін. селяне Ізб.

Тепер проведены были досліджыня в місци давных окопів, якы вказали, што форт Пулаского зо збройном забудовом был о вельо більшый, нич до той поры вшыткы думали. Проєкт фінансуваный был Міністерством Культуры і Нацийональной Спадковины – проґрам Охорона Археолоґічных Памяток.

Єдна з векшых фортифікаций в Польщы

Дослідникы з Варшавского Університету по проведеных помірах припущают, што фортифікация Пулаского над Ізбами была о вельо більша, нич є то подаване в джерелах. Окопы сперед близко 250 років были побудуваны Пуласкым і його войсками на горі Башта на высоті 708 м н.р.м. Точнійше, цілый систем фортифікаций містил ся під Лацковом, найвысшым верхом Низкого Бескіду. Через тото окопы находили ся над селами Ізбы і в невеликій части над Біличном.

Досліджыня вказали, што фортифікациі і обшыр, на якій ся они находили, то близко 6 гектарів. До той поры подавано, же были то приблизно 2 гектары. Кєд результаты досліджынь будут потверджены, подля науковців з Інституту Археолоґіі Варшавского Університету, систем давных земных фортифікаций над Ізбами мож товды брати за єден з векшых в новожытній істориі Польщы.

Дотеперішні давны знимкы і мапы вказували лем на невеликій фраґмент окопів – чело фортифікациі, тзв. передполя, якє направлене было на головный атак ворога. Ніт было інформаций на тему дальшой забудовы і інфраструктуры. Послідні досліджыня потвержают єдно – фортифікация Казимира Пулаского з часів Барской Конфередациі была о вельо більша нич записано тото в історийоґрафіі.

Днес місце давного шанця є такой вымазане з топоґрафіі терену. Іщы до 1985 р. были захованы основны зарисы окопів. Товды же бульдожер запхал ямы по бывшых фортифікациях. Тепер в тым місци находят ся пастивска, якы головно приналежат до приватных властители. Што більше, археолоґам при схоснуваню модерной технолоґіі повело ся розпознати простір давного шанця і його детальный плян. Дослідникы хоснували м.ін. ґеофізичны методы, якы не вымагают орґанізуваня розкопів. Окрем дослідників з Інституту Археолоґіі, Ґеолоґіі Варшавского Університету в проєткі участ брал тіж науковец з Ряшівского Університету.

Проти дотеперішнім переконаням, досліджыня вказали, што фортифікациі над Ізбами были хоронены о вельо барже скомпликуваныма бастийонами, а не баштамы. Того рода заавансуваны обєкты будувано од пол. XVI ст. до пол. XIX ст. Окрем того, дослідникы нашли фосу, што ішла вколо окопів. Найправдоподібнійше внутрі фортифікаций находил ся тзв. блокгауз, т.є. невелика будівля зо стрілницьом, яка была хоснувана до обороны єдночасно  з вельох стран. Шанец служыл Пуласкому і за касарню, де школены были його воякы, з якыма одтамале выходил на битвы.

Шыбеничный верх і конфедераты

Як спомянуто во вступі до тексту, подіі Барской Конфедерациі на Лемковині согласно неґативно записали ся в лемківскій істориі. Казимир Пуласкій як ведучый Барской Конфедерациі, яка завязана была 29. лютого/фебруара 1768 р. в Барі, а тырвала до 1772 р., побудувал в тым часі дакілько мілітарных обєктів. Єдным з такых обєтків был як раз систем фортифікаций над Ізбами.

В народній памяти час перебываня конфедератскых войск на Лемковині доднес остає жывым. Окрем словных переказів найстаршого поколіня Ізбянів і выселеных з другых сел, основным джерелом про подіі сперед 250 років остає повіст «Шыбеничный верх» авторства Владиміра Хыляка. Написана была в 1877 р., значыт такой сто років по подіях. В. Хыляк, будучы в тых часах на ізбяньскій парохіі, записал тото, што уж товды записане было в народній памяти і в переказах. Повіст, окрем – предовшыткым – выдуманого, находит в собі історичны факты, т.є. період стацийонуваня на Лемковині в районі Ізб – од осени 1768 р. до яри 1770 р. – конфедератскых одділів і іх битвы з королівскыма і росийскыма войсками.

В повісти найти мож ґеоґрафічно-просторовы однесіня, прим. до конфедератского шанця. Хылякова повіст окрем культуровых примет вказує, што конфедератскы войска на челі з Пуласкым являли ся гнобителями руского народа, через што вельо Русинів гынуло як раз на Шыбеничным вершку – місци, якє находит ся днес далеко напроти муруваной церкви св. Лукы в Ізбах, высоко в лісі в сторону Мохначкы. Подля передань, сліды давной шыбениці видно было іщы до выгнаня в 1947 р. Днес в тым місци находит ся крест.

Окрем того, што Пуласкій фактично был в Ізбах, автентичном є і істория повязана з благодійном іконом Ізбяньской Божой Матери, перед яком мал ся молити сам Пуласкій. В пізнійшым часі, коли в селі побудувана была друга церков (вчаснійша деревяна правдоподібно згоріла), ікона мала быти розписана на єдній з єй стін. Теперішня церков св. Лукы походит з 1888 р. В ній же находила ся речена ікона, што спричыняло, што село было до 1928 р., (конверсия Ізбян до православя), з перервами до 1947 р. значным поломницкым пунктом на Лемковині. По акциі Вісла образ перенесеный был до церкви в Бересті і там є доднес.

Сама Барска Конфередация была збройным звязком польской шляхты, яка протистояла росийскій аґресиі на І Польску Республику і антипольскій політиці короля Станіслава Авґуста Понятовского. Через декотрых істориків конфедерация оціняна єст як перше польскє нацийональне повстаня. Пуласкій по тых подіях подал ся за океан, де брал участ в борбі за самостійніст Зєднаных Штатів Америкы. Там же вважат ся го нацийональным геройом.

В 2013 р. стараньом Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, в рамках сериі «Бібліотека Лемківской Клясикы», печатаный был передедрук «Шыбеничного верха». Полне выданя находит в собі по лівій стороні картом текст записаный язычьом, а по правій приведеный до сучасного стандарду лемківского языка. Книжка доступна є бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях.

Однесіня до темы найдеме і в єдиній дотепер моноґрафіі сел Ізбы і Білична (авт. Адам Барна, Андрий Квока). В книжці авторы помістили выімок Хылякового «Шыбеничного верха». Треба знати, же єст то оповіданя з першой рукы, найбарже правдиве, бо з самого села Ізбы, написане по сто роках од той подіі, коли Ізбяне іщы добрі памятали великій утиск і нищыня населіня Карпат, котре называло себе Русинами – пушут авторы («Ізбы і Білична – давно і тепер», Ліґниця 2000 р.).

джерело плянів: www.naukawpolsce.pap.pl, опр. М. Піш, М. Філіповіч

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар