Голосник

Раз на два рокы

0

Ювілейне Х Медженародне Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры проходило минулой суботы і неділі (19. і 20. мая 2018 р.) в Креници.

Свято, презентуюче ріжны проявы русиньской культуры з Польщы і зо світа, традицийні зачало ся од одслужыня панихіды при гробі Никыфора на креницкым теметові. На гробі Никыфора делеґация, репрезентуюча Світову Раду Русинів, з єй предсідательом Штефаном Лавинцьом з Мадяр зложыла квітя. В слові, якє выголосил парох креницкой православной парохіі о. Петро Пупчык, підкирслил, што кажда акция якой ціль приближыти культуру Лемків, Русинів то прояв присутности і патріотизму Лемків.

Потім, при памятнику Никыфора на креницкым корзо делеґациі Русинів і представникы власти поклали квітя і ґрупа Терочка одспівала пісню Горы нашы… а Петро Мурянка і Миколай Коневал чытали вершы о Никыфорі. А пак, участникы бієнале в співаючым хороводі перешли до головний пияльни мінеральной воды – до сали, де за два дни проходили фестівальовы акциі.

Лем наперед Олена Дуц-Файфер в імени орґанізаторів одкрыла выставу малярскых творів од русиньскых сучасных малярів і фотоґрафіі документуючых попередні едициі бієнале і приклады русиньскых нацийональных кроів зо Спиша. В центральным місци своі прекрасны образы презентувал лемківскій артиста зо Ждыні Штефан Телеп.

В креницкій репрезентацийній сали Х Бієнале Лемківской / Русиньской Культуры одкрыли довєдна  бургомайстер Крениці – Дариюш Ресько, полномічна воєводы до справ нацийональных меншын Ева Поленцка і презес Стоваришыня Лемків Андрий Копча. Бургомайстер Ресько спомянул, што гміна Крениця то місто і вісем околичных сел, якы іщы 71 років тому заселены были в векшыні Русинами. Артистичний проґрам зачала ґрупа Терочка, ансамбль, якій діє в Рускій Бурсі в Ґорлицях. Надзвычайным моментом было торжественне вручыня нагороды за діяльніст в просторі русиньской культуры ім. Василя Турока-Гетеша за 2016р. Ользі Прокоповій з Чынадієва на Підкарпатскій Руси. Зворушена нагороджена подякувала за доцініня єй долголітньой роботы з дітми. Дале заспівала баладу Плавле кача по Тисині – твір, якій дедикувала тым, што згынули в войні на Украіні і вмерлым в останім часі русиньскым творцям – співачці Вірі Баганич, поеті Іванови Петровційови і поеті-тлумачови Владимірови Танчынцьови. Премію ім. Василя Турока-Гетеша за 2018 од Світовой Рады Русинів достал спілоснователь той рады і постійний єй член Андрий Копча.

В дальшій части суботнього концерту презентували ся музычний ансамбль Дружства Руснак з Хорвациі, ґрупа Голубок з Араду в Румуніі, Вірлівчанка з Вірльова над Попрадом. Вечером зорґанізувана была емісия фільму «Аж і слезы не старчыли», реалізуваного в 2017 р. Джоном Ріґеттійом та Марийом Сільвестрі, та «Лемківска Республика во Фльоринці» з 1995 р. (фільм Кжыштофа Кжыжановского). Перший ден бієнале закінчыла так звана поетицка стріча в корчмі. Выбраны писменникы чытали творы, але окрем того было і співаня русиньскых співанок до пізной ночы.

Другій ден бієнале зачал ся од засіданя Світовой Рады Русинів і комісий за медиі та історичной комісиі Світового Конґресу Русинів. Медияльна комісиі приняла рішыня оновити інтерентовий сайт конґресу, та зрыхтувати і помістити на вікіпедиі статі о Світовым Конґресі Русинів в державных языках обовязуючых в поєдных державах, з якых сут орґанізациі спілтворячы конґрес. Історична комісия приняла постанову о выдаваню конґресом наукового збірника.

В дальшій части проґраму проходила тзв. популярно-наукова сесия, присвячена сучасній русиньскій культурі. Ведена она была Оленом Дуць-Файфер і была головні бесідом на тему вызначных дат, подій і люди, заслуженых для будуваня русиньской спічьноты.

В фіналовым концерті Х Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры выступили з речіталями – Ольга Прокопова і Сусанна з Павлом Гараньчыком. Анасамбль Любовнян запрезентувал танці і русиньскы співанкы зо Спиша.

фото горі – Іван Чіжмарь

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар