Голосник

Романс фольку з клясиком – бесіда з Ґалицийскым Квартетом

Получыня фольку з роком, популярном музиком то міцно вытерта стежка. Фольк з електронічном музиком, блюсом, джазом о вельо менше, але уж фольк і клясика – то стежка праві дика, не выдоптана. Праві, бо выняткы сут, як примірово Сестры Бочнєвич і іхні Лемківскы Інспірациі. Лемковина заінспірувала і дальшых музиків.

Мартина Бульзак, Йоанна Кєлбаса, Ева Борч та Ґабрієля Щепаняк вказали, як видят опустошене село Чорне, не лем на відеокліпі, але головні через ноты выдобыты з гушель, альтівкы і віольончелі. Смыкова ґрупа Ґалицийскій Квартет з каждым дньом пошырює засяг діяня свого музикуваня. Од літа 2018 р., коли вказали світу дебютантску платню Фолькоманія, мож чути іх на антені радия ЛЕМ.фм, а при нагоді премєры кліпу до твору Чорне оповіли дакус про тото, чом выбрали таку, а не інчу стежку.

Ґалицийскій Квартет, значыт штырі вродливы дівчата, якы грают на вынятковых інструментах – готова рецепта на успіх?

[Йоанна Кєлбаса] Быти можле колиси то была рецепта на успіх, але днес жіночых квартетів є барз вельо і більшіст з них презентує высокій артистичный рівен. З той причыны треба ся дачым выріжнити і зацікавити слухача, жебы посеред так вельох інчых пропозиций захотіл затримати ся як раз при нашій музиці. Мы ставляме на получыня фольклору і клясичной музикы, зато што сут то два близкы нашым серцям жанры, з котрыма полністю ся ідентифікуєме.

Получыла Вас приязн ци любов до музикы?

[Ева Борч] Єдно і другє. Любиме разом грати, розумієме ся без слів. Кажда з нас є доцяп інча, але тіж надаєме на тых самых частотах, маме до ся довіря і выборні чуєме ся разом на трасі, пробах ци концертах. Поза спільныма выступами помагаме сой і підпераме ся в ріжных жытьовых ситуациях.

ⓒ Ґаліцийскій Квартет

ⓒ Ґалицийскій Квартет

Походите з Ґорлиц, Нового Санча і Кракова. Є Вам близка Лемковина?

[Йоанна] В липци 2018 р. выпустили сме платню Фолькоманія, на котрій нашли ся творы повязаны з ріжныма реґіонами Малопольщы. Наша альтовіолистка і композиторка – Ева, котра є з Ґорлиц, оповіла нам о тым реґіоні, його істориі і особливым климаті. Одраз знали сме, што другій відеокліп мусиме награти як раз гын. Ани сме си не подумали, што тото місце нас так захопит і западе в памят.

Чорне – твір, до котрого в остатніх днях запрезентували сте відеокліп, є барз драматичный, але сут в ним і ясны моменты, подібні в Маґурскій Фантазиі. Так інтерпретуєте історию Лемків?

[Ева] Знаме драматичну історию Лемків: акция Вісла, выселіня, переслідуваня – то траґедиі, котры лишыли міцный слід на жытелях того реґіону. Залежало нам, жебы вказати тот драматизм в нашій творчости, але показати тіж штоси добре – богату материяльну культуру, выняткову традицию та спільноту, котра роками ся творила. Нашій музиці не треба слів. Хоснуєме тоту привілегію – каждый твір мож зінтерпретувати подля своіх пережыть і передумань. Стараме ся переказати як найбільше емоций і створити вынятковый настрій до самодільні оповідженой істориі.

Ваша дебютантска платня Фолькоманія то синтеза малопольского фольклору (Погіря, Сандескых Лахів, Ґуралів, Краковяків) і клясичной музикы в сучасным виді. Як оцінюєте саму публику? Єст отворена на клясичну музику?

[Йоанна] Видиме на концертах, што публиці барз ся любит жанр, котрый презентуєме. Так меломаны, як і тоты, котры наштоден не стрічают ся з клясиком ци фольклором, сут жыво заінтересуваны таком формом переказу традициі. Што більше, по концертах дознаєме ся, што каждый з творів має своіх любителів і дає до думаня, впасовуючы ся в почутя красы каждого. То для нас найбільшый комплемент, коли кажда особа з публикы може найти в композициях штоси выняткове для ся.

Мелодиі, котрыма інспірували сте ся при опрацовуваню материялу на платню, чули сте од сельскых музикантів вчас тереновых досліджынь ци вынашли сте з якісых скорше зареґіструваных збірників традицийной музикы?

[Ева] Брали сме інспірациі з ріжных джерел, м.ін. з місцевых співників з записаныма мелодиями, а были то і почуты приспівкы, котры нашли сме в незміреным просторі інтернету. Дві композициі сут стилізуваны – значыт сут на подобу народных мелодий, а інспірацийом, жебы іх написати, были поблизкы краєвиды і істория.

Ци думате, же знаєміст музикы джерел, той, одкале має ся коріня, є необхідным, жебы быти добрым музиком взагалі?

[Ева] Быти добрым музиком «взагалі» то головні самозапертя, величезнa роботa, многы годины перезначены на граня, грошы і лем капинка то талант. Сам талант без тяжкой роботы не старчыт, жебы осягнути вызначены ціли. Певністю музика джерел помагат познати свою ідентичніст і вернути до коріня – што є барз розвиваюче.

Любите імпровізувати на концертах ци волите, жебы вшытко ішло згідні з пляном, так як на пробах?

[Йоанна] Як клясичны музикы, з заложыня вшытко маме опрацуване од початку до кінце. Од якісого часу стараме ся єднак вырвати з тых конвенансів і дозволити сой на фантазийніст і спонтанніст вчас концертів. Єдно знаме певністю – кажде наше выконаня є щыре і выняткове. Накрисліня деякых нюансів в конкретных місцях, дозвалят нам на спільну динаміку, артикуляцийны середкы – што збільшат діяня на смислы слухча.

Сте професийныма музиками по музичных академіях. В репертуарі мате клясику, фільмову, розрывкову музикы, фольк. Котрый з них найбарже любите грати?

[Ева] Од фільмовой і розрывковой музикы зачынали сме спільне музикуваня – то было штоси, што давало нам приємніст поза мурами музичных шкіл, але не сполняло вшыткых нашых прагнінь і амбіций. Фольк і клясична музика сут нам найблизшы і тішыме ся, што по пару роках дошли сме до місця, в котрым сме. Сут уж пляны на продолжаня подібных концепций в дальшых проєктах.

ⓒ Ґаліцийскій Квартет

ⓒ Ґалицийскій Квартет

Котрый з концертів запамятал ся Вам найбарже?

[Ева] Першый концерт з Фолькоманійом на жыво – оплескы на стоячо, слезы щестя і зворушыня, же наша робота была доцінена через выняткову публику. То сут моменты, в котрых час на хвилю ся затримує і доходит до нас, што самодисциплина і труд ся оплатили і довели нас до того місця.

Вымрияне місце, в котрым хотіли бы сте ся вказати то?

[Йоанна] Є вельо такых місц, в котрых мриє ся нам заграти, але найважнійше для нас є тото, для кого граме. Кєд поведе нам ся порушыти хоцкы єдного слухача, розбудити його імаґінацию, зворушыти звучыньом ци мелодийом – то для нас найбільша нагорода і не заступит єй ани найбільша концертова саля. То слухач є том силом, котра дає енерґію до діяня і на ним найбарже нам залежыт.

Знате лемківску музику? Може часом аж і слухате ЛЕМ.фм?

[Йоанна] Як лем находиме ся в околици Ґорлиц при нагоді концерту, проб ци дачого інчого, наставляме радийо на 106,6 МГз і делектуєме ся музиком реґіону. То для нас тіж велика інспірация і тішыме ся, што радийо ЛЕМ.фм вказує так вартістный доробок народной музикы.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі