Голосник

Русиньскый одпуст при чудотворній іконі

0
26-го авґуста одбуде ся у селі Шайовпалфала в Мадярьску традічный Русиньскый одпуст в містній ґрекокатолицькій церькви. Покровительом одпусту, котрый є націоналным святом Русинів у Мадярьску, став Мікловш Шолтес – державный секретарь Рады міністрів із вопросів реліґій, націоналных капчань і підпоры хрістіанів.

Русиньскый одпуст зачне о 9.00 год. утреньов, по котрій буде слідовати паракліс перед іконов Богородіці, посвячіня креста і Божественна літурґія. Головным служытельом вшыткых богослужінь буде Преосвященый владыка Атаназ (Орос), єпіскоп Мішколцькой ґрекокатолицькой єпархії.

При Богородіці, котра рыдала

Село Шайовпалфала (мад. Sajópálfala, стара славяньска назва Павлово) находить ся в Боршодьско-абовско-земпліньскій жупі в окресі Мішколц. Ґрекокатолицька парохія, котра находить ся лем 11 км од Мішколца, записала ся до історії тым, же там слызыла ікона Пресвятой Богородіці.

В містнім храмі од праздника Рождества, за старым календарьом, аж до 16-го януара 1717-го року, слызыла ікона, котра была на престолі. Зачало то почас літурґії в першый день праздника Рождества. Кроніка споминать, же была барз туга зима і в такій зимі капкы слыз темночервеной фарбы не замерзали, ани не сохли, хоць ікону поставили на цілу ніч коло пеца.

Чудотворна павловска ікона Пресвятой Богородіці.

На основі того была здряджена комісія, в котрой складі были представителі Яґерьской (Еґерьской) римокатолицькой дієцезы і Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, кедьже втогды тота теріторія належала іщі під Мукачово. Ікону на приказ яґерьского єпіскопа однесли до міста Яґер і там єй скрыли. Хоць многы ґрекокатолицькы священици і єпіскопы в історії просили, жебы їм ікона была вернута, яґерьскы єпіскопы на то не одповідали і так тому было аж до 1973-го року. 256 років віруючі не знали, што є із павловсков чудотворнов іконов і як вызерать, бо з ньой не была зроблена ани копія. Аж 25-го октобра 1973-го року была ікона вернута до храму в селі.

Як мож дізнати ся із пізнішых документів, ікона была од часу, што єй взяв яґерьскый єпіскоп, аж до 1950-го року в храмі мінорітів у Яґрі. В році 1950 єй якыйсь міноріта взяв і одніс до монастыря мінорітів в Печскій дієцезі. У 1927-ім році міноріты зробили копію іконы і тоту дали до церькви в Шайовпалфалі. Но не хотіли повісти, де є оріґінал. Аж єден із мінорітів повів містному парохови, де має ікону глядати. Навернутя і так не было легке. Претензії на ікону собі робила Печска дієцеза, Яґерьска дієцеза і Гайдудорозька ґрекокатолицька єпархія. Наконець на натиск єпархы Імріха Тімка римокатолицькы єпіскопы были согласны, жебы ікону вернути до церькви, одкыль была в році 1717 взята.

Комплетный проґрам Русиньского одпусту найдете на плаґаті під статьов.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар