Голосник

Русины в Мадярьску собі припомянули Ференца Ракоція ІІ. В апрілю одкрыють свій дім

0
В мадярьскім Шарошпотоці в суботу 23-го марца 2019-го року проходила торжественна подія, котров собі Русины Мадярьска припомянули дату народжіня Ференца Ракоція ІІ., котрый Русинів назвав найвірнішым народом – gens fidelissima, за їх вірну службу в повстаню проти Габсбурґів.

Подію орґанізовало Вседержавне русиньске самосправованя вєдно із містным Шарошпотоцькім русиньскым самосправованьом.

Русины наперед помолили ся

Торжество Русинів в Мадярьску зачало ся в Ґрекокатолицькій церькви свв. Петра і Павла Божественнов літурґійов св. Йоана Златоустого, яку служыв отець Янош Мігаль Соноцькый. Літурґія была в мадярьскім языку із церьковнославяньскыма частями, котры одспівав хор.

Далше подія продовжовала в парку Музею Ферена Ракоція ІІ. де стоїть скулптура князя, юкого Русины честовали. По Гімні підкарпатьскых Русинів (Подкарпатскии Русины…) участных привітав председа Шарошпотоцькой русиньской самосправы Янош Кожняньскый. Далше ся на події приговорили Ріхард Гйорчік – депутат мадярьского парламенту; Віра Ґіріц, котра є представительков Русинів у парламенті; Янош Ковач – головный правник области Боршод-Абов-Землін; пріматор (мер) Шарошпотока Янош Арош і Едіт Тамаш – директорка Музею Ференца Ракоція ІІ., котрый є частьов Мадярьского націоналного музею і Шандор Енґі із Реформатьской теолоґічной академії. О културну часть проґраму постарали ся школярі Основной школы імени Ференца Ракоція ІІ. і Основной умелецькой школы у Шарошпотоці.

По тій части святкованя положыли ся вінці ку памятнику Ракоція, котры принесли і представителі далшых містных самосправ Русинів з цілого Мадярьска. Про участных было приготовлене і погощіня.

Русины пришли із цілого Мадярьска

Традіція стрічати ся і припоминати собі день народжіня Ференца Ракоція ІІ. зачала перед 20-ма роками. Першый рік пришло коло 30 аж 40 людей, як нам повіла Віра Ґіріц. Тот рік была участь коло 350 людей, котры пришли до Шарошпотоку орґанізованыма автобусами із цілой державы.

Русины в Мадярьску мають понад 40 самосправ. „20 є в Боршодьско-абовско-земпліньскій жупі (до той жупы належыть і Шарошпоток, позн. ред.), і то є наша база, бо ту є много Русинів. 7 самосправ є в Саболочско-сатмарьско-бережскій жупі, єдну самосправу маєме в місті Печ, котра є дуже силна і є там доста нашых людей, котры суть актівны і єдну в Дунайвароші, што є так само силна самосправа. В Будапешту маєме 16 самосправ, но не вшыткы суть єднако актівны,“ повіла про редакцію представительска Русинів у парламенті Віра Ґіріц. Русиньскы самосправы в Мадярьску выникли у 1998-ім році.

Авдієнція у Папы Франціска

Як в суботу інформовали Віра Ґіріц і Віктор Крамаренко, котрый є председом Вседержавного русиньского самосправованя, в найблизшых днях будуть представителі Русинів в Мадярьску на авдієнції у Папы римского Франціска. До Рима на авдієнцію несуть русиньскый ерб і крест, вырізаны з дерева, жебы їх дати посвятити.

Деревяный крест і  ерб мають быти на новім ґрекокатолицькім Русиньскім путницькім домі, котрый ся буде святочно одкрывати в районі Йовжа в Дебрецині в місяці апріль 2019-го року. Фундаменты того дому были посвячены в юлі 2017-го року і будованя фінанцовала мадярьска держава. Дім бы мав быти центром, котрый не буде служыти лем Русинам в Мадярьску, но мав бы мати і роль при надвязованю контактів і співпраці з Русинами з далшых держав.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар