Голосник

Шляхтівскє облечыня Лемків? «Кычера» представлят новы кроі

Ансамбль «Кычера» під конец текугочо рока збогатил ся о колекцию новых лемківскых кроів. Єст тото головно облечыня, котре повело ся одтворити на основі архівальных рысунків і ґрафік. Памятати треба што ансамбль придбал святочны кроі, котры носили Лемкы в селах так західньой, середньой як і східьой Лемковины.

«Кычера» плянує вказати вшыткы новы кроі шыршій публиці уж будучого літа, коли проходит найвеце концертів і орґанізуваный єст фестіваль нацийональных і етнічных меншын «Світ під Кычером».

Реконструкция

Новы лемківскы кроі, котры находят ся одтепер в ґардеробі ансамблю з Ліґници то ефект проведеной реконструкциі, котра подарила ся завядякы проведеным архівальным досліджыням. Фірмы, котры заняли ся зрыхтуваньом копій, сперали ся на захованых, ориґінальных примірах старых кроів, а так само на архівалных ґрафіках і знимках, котры вчас своіх досліджынь находил ведучый колективу, Юрий Стариньскій. Більшіст з ґрафік, котры дозволили зреконструувати облечыня было найдене в музеях і архівах в Полщы, Украіны та Росиі.

Проведіня реконструкциі народного облечыня на потребы ЛАПіТ «Кычера» могло ся одбыти завдякы фінансовій підпорі з Нацийонального Центру Культуры в Варшаві – проґрам EtnoPolska 2019. Ансамбль достал підпору 72 тис. зл.

За признану суму думкодавці реконструциі были в силі одтворити святочне облечыня жытелів сел з ріжных части Лемковины. Одтворены были кроі Лемків зо Злоцкого при Мушыні (західня Лемковина), Боднаркы, Завадкы Рыманівской (середня част) і Команчы (східня част Лемковины).

Успішный рік

«То был направду успішный рік для ансамблю. По чысленных артистичных успіхах пришол час на зробліня новых кроів», бесідує Ю. Стариньскій. Як раз в рамках текучого рока, ансамбль отримал цінны нагороды і выріжніня. Част кроів была презентувана протягом артистичного рока, коли «Кычера» найвеце концертувала. Новы кроі з Боднаркы члены ансамблю першый раз презентували в часі 51. Медженародного Фестівалю Фольклору Гірскых Земель в Закопанкым, де колектив был оціненый м.ін. бронзовым топорцьом. Ґрупа того рока стала ся так само трикрактным лавреатом фольклорного фестівалю в Жывци. Дакус перше, на Королівскым Замку в Варшаві одобрал оцініня ім. Кольберґа.

Дальшы части кроів ансамбль презентувал в часі жолтьовой/октобровой стрічы Порозумліня Фольклорных Фестівалів Західньой Польщы, якє одбыло ся в Ліґници. Новы кроі видіти мож было і посліднім разом – в часі ХІІІ. Стрічы трьох поколінь з лемківском культуром в Пшемкові.

«Зреконструуваны остатнім часом кроі зміняют дотеперішню уяву на тему того, як зберали ся Лемкы. Не бракує серед них ани елементів, котры пришли на лемківсє село з містецкой моды, ачий і шляхецкой», продолжат Стариньскій. Приміром такого елементу, котрый гейбы, на долгы рокы, был забытый серед самых Лемків єст жіноча мента. То як раз менту повело ся одтворити на основі вытягненых з архівів ґрафік. Сес елемент крою, лемківскы жены зберали на вынятковы нагоды, прим. до шлюбу. Мента найчастійше была підбита бараньом скором і обшыта футром з лишкы. Подібні як жіночый крій, повело ся привернути давны мужскы гуні з крылами.

Як подає Ю. Стариньскій, більшіст строів зробила працовня з Кротошыц, близко Ліґниці. Декотры з них были замавляны аж в Новым Торзі, Закопаным, Кракові ци Пивничній. Патроном ансамблю при реалізациі гевсой задачы был Ліґницкій Центр Культуры.

фот. ансамбль «Кычера»

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі