Шустеровы діти

0

Кідь ся представителі церьквей на теріторії Карпатьской Руси, ці вже православной або ґрекокатолицькой, одкликують і гордять тым, же они суть досправдовыма продовжователями місії Кіріла і Методія, потім бы мали зрозуміти і то, же без Русинів бы їх ту не было. І вєдно з тым зрозуміти і єдну з основных заповідей той місії.

Є неспохыбнительным фактом, же восточный обряд, котрый принесли Кіріл і Методій до нашых земель, ту по выгнаню їх учеників і латинізації хрістіанів, пережыв лем в карпатьскых горах, міджі Русинами. Лем тоты собі утримали свій обряд і літурґічный язык, покля навколишні народы, котры жыли коло Русинів, і котры так само одкликують ся на місію Кіріла і Методія (не рахуєме народы Балкану), скінчіли в руках латиньского клеру і языка.

Єднов із основных заповідей той місії є боротьба проти триязычництва і обгаїня права служыти богослужіня в языку народа. Но як раз тоты, вдяка котрым ту контінуіта місії Кіріла і Методія досправды є, доднесь мусять бороти ся проти „триязычників“, котрых вже днесь не має ани латиньска церьков, кідьже по ІІ. Ватіканьскім соборі ся уж і в них служыть в языках народів.

Реаліта русиньскых ґрекокатоликів і православных в Карпатах є доста бідна. Тоты щастливішы собі всокотили холем церьковнославяньскый язык, тоты другы уж давно перешли або поступно переходять на язык державный ці докінця на язык цалком чуджій, як то можеме видіти у Русинів в Польщі, котры суть підпорядкованы україньскій церькви. Світлым вынятком (не беручі теперь до увагы Русинів у Войводині, кідьже бісіда є о карпатьскім просторі) є Ґрекокатолицька метрополітна церьков на Словакії. Як раз найвеце крітікована церьков, за словакізацію, є єдинов церьквов – зо вшыткых ґрекокатолицькых і православных діючіх на русиньскых теріторіях, котра, хоць з многыма проблемами і неохотов з боку веджіня церькви, робить на русиньскых літурґічных тлумачінях, запроваджать їх до практікы, давать на них свої позволіня. Другым вынятком є дакілько прапвославных парохій в Польщі, котры не мають проблем ґрекокатолицькы русиньскы тлумачіня холем взяти і хосновати. І то всьо.

Авреолу із култу Православной церькви, котра діє на Словакії, і котра є навспак спринимана як „прорусиньска“, нарозділ од ґрекокатолицькой, одшмарив на остатнім семінарі із карпаторусиністікы Петро Савчак, православный священик, котрый ся бере за члена прорусиньского крыла. У своїм выступі одкрыв два важны факты.

По перше, метрополіта чеськых країн і Словакії, пряшівскый архієпіскоп Ростислав, мав подля Савчака повісти своїм священикам, же кідь люди хотять, можуть хосновати ґрекокатолицькы русиньскы тлумачіня. Но не хоснують ся, бо же о них міджі православныма не є інтерес. На вопрос, ці суть даякы тверды даны о тім, же то люди не хотять, Савчак одповів, же не суть. Але же нихто не просить, жебы ся служыло по русиньскы. На вопрос, ці робили даяку анкету, ці ся звідали людей односно той темы, же могли бы хосновати русиньскы тлумачіня, повів, же не звідали. На далшый вопрос, ці люди холем знають, ці священици тото повіли людям, же владыка дав таке позволіня, пришла одповідь, же не повіли. На остатній вопрос, як мають люди знати ці хотять або не хотять русиньскы тлумачіня, кідь ани не знають, же така можливость є, ани ся їх на то нихто не звідать, уж было русиньскому священикови тяжко одповідати. Є ясне, же од людей не прийде жадна ініціатіва, кідь їм ани нихто нич таке не пропонує. Но поясніньом цілой сітуації є друга важна справа, котру Петро Савчак на семінарі одкрыв. Сам повів, же він не видить потребу робити русиньскы тлумачіня і хосновати їх. А кідь, мало бы то быти на, цітую, „язычію“, бо язык в церькви не може быти як „язык на полю…“

Сам Савчак ся не чує быти „триязычником“, признавать, же каждый народ має право служыти по свому, но то є так вшытко. Про Русинів є за його поглядом найліпшов варіантов церьковнославяньскый язык, і кідь сам признавать, же му не розуміють достаточно. Докінця є то подля нього (утримованя лем церьковнославяньского языка) „мур проти словакізації“.

Нихто з тых, котры воюють за то, жебы міджі Русинами годен быв хосновати ся і русиньскый язык як літурґічный, не хоче дати цалком гет церьковнославяньскый. Хоче мати і єдно, як свою традіцію, і друге як свою реалность. Утримованя лем церьковнославяньского языка міджі Русинами не є муром проти словакізації ани проти ничого. Є то путь, на кінцю котрой будуть тлумачіня в державных языках (або чуджіх) хоснованы і міджі Русинами, і тым ся ускорить асімілація. Муром проти словакізації, полонізації, українізації і не знам якій „-зації“ міджі Русинами, може быти лем можливость мати і хосновати свої тлумачіня, на своїм языку. Є смутне, же покля ґрекокатолици на Словакії мають намагу наперек проблемам тото робити, православны, котры мають і благословліня єпіскопа, не видять таку потребу. Решта церьквей на то ани не думать, включно Мукачова (ґрекокатолицька єпархія), што є найсмутніше, кідьже українізачный тиск є там штораз видительнішый.

Кідь ся днесь хтось хоче гордити тым, же є прямым продовжовательом місії Кіріла і Методія, мав бы зрозуміти, же заповідь той місії є і в тім, же каждый має право служыти на своїм языку. Покля головно вдяка Русинам всокотив ся на тій теріторії восточный обряд, міджі першыма мають право служыти по свому. Намісто того доднесь мусять войовати проти новодобых „триязычників“, котры бы дали право каждому служыти по свому, лем коло Русинів їм то якось не пасує. І так Русины суть доднесь як із той пословіці, же шустеровы діти ходять босы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Share.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.