Голосник

Сімбол страты

0
Половина марца є все добра принагода про словацькых і україньскых ултранаціоналістів зыйти ся і зробити на уліцях свої перформенс, в рамках котрых не прославляють нич інше, лем клерофашізм. Істо не зістануть тихо ани тот рік, кедже то буде 80 років, што ся їм за помочі націстічного Німецька подарило розбити державу.

Быв ліпшый Тісо ці Волошин? Были якбач єднакы. Волошин лем скоріше, як бы ся дістав ку реалным властям і вказав своє доспрадове лице, мусив втечі перед Мадярями. Но лаґер Думен, по взорі націстів, Волошин основав уже 20-го новембра 1938-го року і не мож собі думати, же бы в припаді, коли бы реално рядив державов так, як ся то подарило Тісови із фашістічным Словацькым штатом, справовав ся даяк іншак. За єдине Волошинове плус так можеме раховати лем то, же на выголошіня незалежности почекав, аж покля незалежность не выголосив Тісо на Словакії. Пак зателефоновав презідентови Гахови і повів, же в тій сітуації не годен вже зробити нич інше, кедьже ся Підкарпатя знайшло одрізане од Прагы, лем выголосити так само незалежность і подяковав Гахови за 20 років співпраці в рамках Чехословакії. Но ці чеканя до остатньой хвілі было щіре або тактічне, о тім бы ся так само дало много писати.

Основным, окрім того, же Волошин бы якбач не поступав проти Жыдів і політічных опонентів іншак як поступав Тісо, є то, же обидвоми своїм фліртом із націстічным Німецьком робили на розбитю державы довгодобо. Новый конзулат Німецька на теріторії такзваной Карпатьской Україны, позволіня політічной діялности націстам на Підкарпатю, то вшытко несе підпис Авґустіна Волошина іщі в часі фунґованя орізаной Мніховом державы, значіть то ясну колаборацію з неприятельом, котрый собі вже свій фалаток землі взяв і далшым уможнив так само одрізати собі.

Но ці будеме смотрити на діялность Тіса, або будеме смотрити на діялность Волошина, із русиньского погляду то выйде на єдно. Обидвоми свойов частков помогли головно тому, же Русины стратили статус державотворного народа і найвеце потерпіли, чого наслідкы несуть доднесь.

На теріторії Словакії вже почас чехословацького періоду Русины были лем народностнов меншынов. По выголошіню фашістічной Словакії были докінця під іщі векшым утиском і намагами словакізовати їх. На теріторії Підкарпатьской Руси, де были майорітным народом, зачав їх утиск іщі за Волошина, кедьже русиньску політічну сцену поступно еліміновав, теріторію выголосив за Карпатьску Україну, язык запровадив українськый і вшыткы мали быти Українцями. Як раз втогды Русины стратили свій статус державотворного народа, при Волошинови підтримованім Гітлером, што уж лем продовжовало почас мадярьской окупації Підкарпатя і по слідуючій анексії той теріторії Совітьскым союзом.

Кедь днесь смотриме на прославляня націоналістів, ці словацькых, котры прославляють Словацькый штат, або україньскых, прославляючіх дакількогодинову Карпатьску Україну, смотриме лем на прославляня клерофашізму, котрый собі на єдній і другій теріторії нашов свою путь ку перемозі завдякы Гітлера. А смотриме і на сімбол. Сімбол страты.

14-ый і 15-ый марец 1939-го року – то дні, коли ся дефінітівно потвердило, же Русины веце не суть державотворным народом. Тот статус, о котрый ся постарали націсты, потвердили державы, котры выграли над націстами. Нич ся в тім не змінило ани по роспаді комуністічного блоку. Зато нашы мінімалны претензії, жебы Русины мали статус народностной меншыны на Україні, то не є лем вопросом декомунізації, а і дефашізації.

Єдночасно суть важны моменты років 1938 аж 1939 сімболом і далшой страты. По Мніхові презідент Бенеш, коли видить, же державу якбач не буде мож утримати, абдікує на свою функцію і одходить до екзілу. Вертать ся по войні, піддавать ся далшому діктату і зохаблять Русинів з їх теріторійов Москві. Подобна сітуація ся повторять в році 1992. Презідент Гавел по парламентных выборах, коли видить, же державу якбач не буде мож утримати, абдікує на свою функцію. Вертать ся до ньой в році 1993, підданый тому, же стратив Словаків, а і тых Русинів, котры ся в рамках Чехословакії зохабили і по войні.

І так суть тяжкы часы передвойнового періоду і сімболом страты контролі Прагы в крітічных хвілях над свойов теріторійов і пасівного приниманя справ так, як ся выпрофіловали.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар