Голосник

Словацька пошта выдала марку і копертку з Михалом Стренком

0
1-го марца 2019-го року Словацька пошта (Slovenská pošta) офіціално выдала поштову марку, на котрій є портрет америцького войнового героя русиньского походжіня Михала Стренка.

Стренк, котрый став знамый по цілім світі вдяка фотоґрафії Джоа Розентала, яка захоплює момент підниманя америцького флаґу на острові Іво Джіма, быв родаком із русиньского села Орябина, котре находить ся в окресі Стара Любовня. До Америкы з родічами одышов, кедь мав шість років. Тот рік 10-го новембра припомянеме собі сторічніцю од його народжіня. Пошта выдала знамку в день його смерти у 1945-ім році.

Марка і копертка

Поштова марка выходить в ємісії Особности. Їй назва є Michael Strank (1919 – 1945). Чісло емісії є 678 і їй номінална і продайна вартость є 1 €. Автором потрету на марці є академічный малярь Іґор Піачка і є то офсетовый друк. На єднім друкованім листі находить ся 50 марок. Цілкове выдане множество є 1 міліон фалатків.

Вєдно з тым была выдана і поштова копертка з марков, на котрій є выображена і знама фотоґрафія з острова Іво Джіма, воєньскы цінтерь і напис 1. 3. 2019 Jarabina, што є назва Орябины по словацькы. З коперткы было выданых 3100 фалатків і є то оцільодрук на плохій платні, котрого авторами суть академічный малярь Іґор Піачка і рытець Др. Любомимір Жалец. Копертка ся продавать за 1,90 €.

Державна аґентура пише о Словакови

Покля портал Pofis, котрый є вебсайтом Поштовой філателістічной службы (Poštová filatelistická služba), яка належыть під Словацьку пошту, пише о Михалови Стренкови як о родакови із русиньского села Орябина, державна пресова аґентура пише дашто інше.

Статя, котру пресаґентура выдала із той нагоды, має назву „Словацька пошта выдавать марку Словака, котрый войовав на острові Іво Джіма“. Но далше ся вже в аґентурьній інформації о Стренкови як о Словакови не пише, цітує ся то, што пише і портал Pofis, же є то родак із русиньского села.

Як то было з фотоґрафійов?

Стренк по зачатку Другой світовой войны вырішыв добровольно вступити до америцькой армії і войовати проти фашістів. Приділили го ку наморній піхоті (марінам). Барз скоро ся в боях освідчів і дістав шаржу сержанта і металь  Purple Heart. В році 1944 го як командіра послали до боя о стратеґічный пункт – остров Іво Джіма. Америчане остров заатаковали в повній силі, но высадити зо шыфы ся їм подарило аж у фебруарі 1945-го року. І там під командуючім Русином Стренком, на выгаснутім вулкані Маунт Сурібачі підняли першый раз америцькый флаґ.

Но тот не быв достаточно великый, ани достаточно видительный зо вшыткых кутів острова. Стренків одділ задумав собі сімбол підкреслити. Дотягли веце як шістьметрову жердь і векшый флаґ і за участи фотоґрафа аґентуры Associated Press Джоа Розентала го підняли. Так выникла култова фотоґрафія, оцінена Пуліцеровов премійов.

Жрідло фотоґрафій: Портал Pofis.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар