Голосник

Спільне лемківско-польскє колядуваня в Ґладышові

0
Вельо єт такых ініциятив, якы прібуют натігати і вказувати высшіст деякой культуры над другом. Вельо же єст локальных, або понадлокальных такых акций. Але тота в Ґладышові была інча – своєрідна. В першу суботу по Рождестві Христовым за юлияньскым календарьом, 12. січня/януара 2019 рока, в ґладышівскій грекокатолицкій церкви Вознесіня Господнього одбыла ся друга едиция «Спільного колядуваня».

В ден подіі уж піл годины перед початком зачала ся заполняти ґладышівска церков. Входячы од сельской дорогы через корзо, отулене з обох сторін деревами, одраз мож было взріти прекрасно освітленый на тоту подію храм, а з голосників чути різдвяны творы, котры – сумуючы – разом давали ефект такого запрошыня на тоту подію, якому не мож одмовити. Ідучы дальше через церковный притвор, каждый, хто входил до середньой части церкви, міг одраз почути святочну атмосферу Різдва Христового, понеже штораз голоснійшы, але деликатны звукы коляд і кольорово освітленый іконостас, притігали і намавляли, жебы сісти, помолити ся і почекати на заповіданый концерт.

Коли уж церков заполнила ся слухачами, до спільного колядуваня запросили вшыткых настоятель парохіі, ґазда ґладышівской святыні, о. Ярослав Чухта, враз з римокатолицкым парохом о. Пьотром Романом. Потім же концерт был веденый, шолтысом Ґладышова – Мирославом Пелехачом, якій представлял артистів, з котрых як першы выступили ученикы основной школы в Ґладышові під ведіньом Андрия Трохановского, пак Макс Кашуба в сольовым выступі, Кобылянє під ведіньом Елеоноры Пшыбыцєнь, Коляднича Ґрупа ансамблю Бескіды з Домініковиц під ведіьом Галины Мазур і знаный та нагороджуваный во світі ґорлицкій хор Канторес Карвацияні (Cantores Carvatiani) з Ґорлиц під дириґентуром Анны Цісонь.

Цікавом являт ся істория, як дішло до того, же влони в Ґладышові дішло до першой едициі «Спільного колядуваня». Мирослав Пелехач потвердил, же то было так дакус з ничого, а як то часто быват, зачало ся од бесід при тзв. каві.

Зато і результатом того – по збільшаючій ся фреквенциі прибывшых не лем з Ґладышова слухачів і успішні проведеній другій едициі – деклярация континуувати тоту ініциятиву в дальшых роках.

Великом цінністю «Спільного колядуваня» в Ґладышові являт ся не лем тото, же оно спільне. Хто был на подіі, напевно достерюг, же вказуваный репертуар то не мейнстрімовы пісні, котрых вельо ся чує в різдвяный період. Так ученикы основной школы вказали меньше знаны лемківскы коляды (но, може окрем «Бог ся раждає», котру одспівала з памяти разом з нима доцна выполнена ціла церков люди), але і польскы ґрупы, котры в більшости рішыли вказати локальны, народны різдвяны пісні і коляды, такой нияк незнаны шырше. Аж і тото, же попри собі выступили аматоры і запрошена перлинка – професийональный хор Канторес Карвацияні – было доказом на приведены шолтысом Мирославом Пелехачом слова св. Августина – «Хто співат, двараз ся молит». Але жебы быти справедливым, і професийоналисты з Ґорлиц під ведіньом дириґенткы Анны Цісонь, окрем знаных прекрасных польскых коляд, бравурово запрезентували сучасны ґоспельовы гармонізациі, а і єдну народну пісню, звану по польскы пасторалком.

Приємном традицийом вечера коляд єст спільне співаня декотрых творів разом з публиком. Тым способом вшыткы участникы мали змогу не лем слухати, але і самому поспівати рождественны пісні, а і тото, же наконец участникы і слухачы спільно зобрали ся в сельскій світлици, жебы вєдно продолжати колядуваня.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар