Голосник

Спільнота памяти – Краків

0

В найстаршым будинку краківского Ягайлоньского Університету, Collegium Maius, зачал ся в суботу, 29. квітня/апріля 2017 р., другій ден центральных упамятнінь траґічной Акциі Вісла, котру русинька спільнота зачала припоминати собі і світу уж ден перше – панихідом в Чертіжным і річницьовом стрічом в Рускій Бурсі в Ґорлицях. Была то наукова конференция, на котрій своі доповіди представляли др габ. Анджей Зємба (Інститут Етнолоґіі і Культуровой Антрополоґіі ЯУ), др габ. Ева Міхна (Інститут Американістикы і Польонійных Студий ЯУ) і др габ. Олена Дуць-Файфер (Інститут Східньославяньской Філолоґіі ЯУ). Наукову конференцию в сали ім. М. Бобжыньского Collegium Maius вюл проф. др габ. Кжыштоф Стопка.

Дослідникы, при выполненій доцна сали, представили своі рефераты, котры тыкали ся вельох вымірів Акциі Вісла. Зачал др габ. Анджей Зємба, якій в рефераті Акция «Вісла»: причыны, злочынці, жертвы приблыжыл ґенезу выселінь, причыны, з котрых они выникнули, підкрисляючы тіж значыня найбільшых жертв – Лемків, котрых не за своі вины комуністичны власти Польщы за призволіньом Сталіна рішыли насильно розмістити в західніх і пілнічных реґіонах державы.

Темом, котру в рефераті Акция «Вісла» в наррациях членів лемківской спільноты памяти підняла (або як сама пояснила – іщы раз вернула) др габ. Ева Міхна, были спомины Лемків, іх травматичны пережытя, проба тлумачыня самому собі, чом ся так стало, же такой вшыткы Лемкы были выселены. На основі проведеных іщы в 90. роках ХХ столітя бесід, наново призріла ся выповідям лемківскых респондентів, вычысляючы вельо причын, котрых результатом могли быти выселіня Лемків. Окрем субєктивных социяльно-бытовых спостережынь респондентів, часто находили ся там ясно выражены болі о тым, же Акция Вісла была направлена на Украінців, а Лемків включено до депортациі неправильно – думаючы, же то єдно.

Третя дослідничка – др габ. Олена-Дуць Файфер, зосередила ся на автобіоґрафіі найвыдатнійшого сучасного лемківского писменника, Петра Мурянкы. В своім рефераті «А Вісла дальше плыне» Петра Мурянкы як реінвенцийний міт, на обшырных цитатах з книжкы описала тугу, травму і смуток автора, єднорічника Акциі Вісла, родженого о хвилю по тым, як його родичів і брата комуністы выгнали на західні землі Польщы. На примірі того твору О. Дуць-Файфер описала етос тырваня лемківской спільноты в повыселенчым періоді, вписала го в посткольоніяльний дискурс, котрому товаришыт релокация, ачий дислокация, што вяже ся з втратом вітчызны, знищыньом споконвічной культуры і – з другой стороны – пробом повторного орґанізуваня жытя в новых, інчых, часто неприхыльных обставинах.

Участникы науковой конференциі в Collegium Maius ЯУ в Кракові

О тым, же, на жаль, Вісла фурт плыне, доповіл потім Петро Мурянка, автор автобіоґрафіі «A Wisła dalej płynie», направленой в головній мірі, як чытаме на початку його твору, на сусідів Поляків, з віром, же прочытают і схотят зрозуміти. Автор досвідчыл того, поясняючы, же ачий выдавництва, котры перше друкували його книжкы, не хотіли підняти тоту тему, зато його автобіоґрафія вышла лем малым тиражом стараньом Стоваришыня Лемків.

По науковых рефератах голос забрал др Антоні Крог, приятель Лемків, етноґраф, писменник, котрий в міцных словах повіл: «Поєдны річниці Акциі Вісла винны мати таку же ранґу, як річниці Вестерплятте, варшавского повстаня, повстаня в варшавскым ґетті, освєнцімскы річниці, понеже была то траґедия вшыткых, а не лем Украінців і Лемків, де великє чысло польскых громадян переселено не по іх воли. (…) Тоты річниці повинны мати честну, велику, достойну оправу, а дотепер такого не было. (…) Сідиме сой заперты штырьома (хоц выдатныма) стінами, але тоты, што ідут улицьом, нич [о Акциі Вісла – прип. ДТ] не знают. По мойому, так як упамятніня траґедиі Освєнцімя, Майданка, екстермінациі Циґанів, Жыдів, повоєнной екстермінациі вояків Арміі Крайовой, таку ранґу винна мати тота же памят.»

Др Антоні Крог і Петро Мурянка-Трохановскій

Стріча в Кракові, окрем науковых рефератів, мала тіж другы пункты. Одчытаньом «Деревця» Івана Русенка, Анджей Жыґадло, автор образу, котрий видно на плякатах центральных лемківскых упамятнінь Акциі Вісла, оповіл, чым ся інспірувал, творячы своє діло. Назвязувал не лем до верша нашого Учытеля, але його натхніня ішло од ікон, предовшыткым тых, што – як додал – находят ся на Лемковині.

Выполнена по остатні місця (орґанізаторы мусіли доносити кресла) саля ім. Міхала Бобжыньского в Collegium Maius дочекала ся і посліднього пункту краківскых упамятнінь. Ден по премєрі в Рускій Бурсі, проєкцийом фільму Мариі Сільвестрі і Джона Ріґетті «Аж і слезы не старчыли» («Even tears were not enough) скінчыла ся подія в найстаршым будинку Ягайлоньского Університету.

Образ Анджея Жыґадла

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар