Голосник

«Співанка за брехню» Івана Петровція – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – музею, театру і ансамблю Пульс.

В Книжници.фм пан бібліотекар, Ігор Латта, буде чытал вершы од Івана Петровція, єдного з найвызначнійшых русиньскых писменників.

Целебритом того тыжня буде церковный і політичный діяч, єпископ мукачівской єпархіі. Юлий Фірцак вродил ся 22. серпня/авґуста 1836 р. в селі Худльово. Скінчыл духовну семінарию в Ужгороді і в Відни. Был рукоположеный на священника, і зачал выкладати доґматику в семінариі в Ужгороді. В1891 р. Святый Престол назначыл Юлия Фірцака мукачівскым єпископом. Цілю одродити реліґійне жытя в єпархіі Юлий Фірцак зорґанізувал два єпархіяльны синоды в 1897 і 1903 р.

В 1895 р. за благословліньом єпископа Юлия была оновлена діяльніст культурно-освітнього Общества святого Василия Великого. На першым засіданю общества рішено выдавати русиньску народну ґазету «Наука». В 1897 р. єпископ Юлий Фірцак выпустил «Меморандум о развитку і повыжшыню рівня духовного і матеряльного жытя русского народа в северо-восточных Карпатах і Рутеніі», котрый выкликал реакцию австро-мадярского міністерства рільництва. Вызначыло оно економісту Едмунда Егана одповідальным за розвиток економікы на Підкрапатскій Руси.

Діяльніст єпископа Юлия на благо Русинів, його політика протиставляня ся мадяризациі выкликали критику в мадярскій пресі, а єпископа обвинювали в «массовій информации». Юлия Фірцака обвинювали за панславізм. Юлий Фірцак был ініциятором зреформуваня церковного співу. Поручыл він дириґентови хору катедрального собору Іванови Бокшайови зобрати і записати народны релігійны напівы, жебы з них зредаґувати збірник літурґічных співів обовязковый для вшыктых парохій мукачівской єпархіі. В 1906 р. вышло выданя «Церковне Простопѣние» і было стандаризуваным во вшыткых парохіях Підкарпатской Руси. Вмер епископ Юлий Фірцак 1. червця/юнія 1912 р. в Ужгороді.

Петро Медвід в Перличках прочытат пару короткых вісти, котры были надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Неділя» в жолтни/октобрі 1941 р. Буде наука про копаня кромли (компери, бандурок) і про паруваня кіз в жолтни/октобрі. Товды буде мале козлятко на яр і молоко до того. Неприємна авантура на селі при Хусті. Смутный доказ епохы – заказ женити ся медже Жыдами а христянами цілю дотримати чыстоту расы. І зас про інтернуваня 5 Жыдів за пошырюваня фалшывых вісти. І повідомліня про тото, штобы в склепі Губертус в Мукачеві купувати новы типы радий, якы сут премєром на рік 1941. 

В Припоминці Теодозія Латтова буде роздумувала над еколоґійом. Тота тема єст днес головном, котра знагла трафила до вшыткых медий. Мало хто перше трудил ся, жебы зрозуміти, як великій єст еколоґічный проблем. Приводит і статистику. Каждый жытель Словацкой Республикы на рік продукує аж 425 кґ рівного смітя і одпадів. Зато обертат нашу увагу, што смітя і одпады то все людска робота, в тым нашых люди.

фото горі – замок в Чынадієві, wikimedia

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі