Голосник

Сторічніцю приєднаня до Чехословакії одсвяткують Русины в Братіславі. Державна телевізія одвысылать премєру філму

0
Цілый 2018-ый рік святковали Русины на Словакії сто років од выникнутя 1-ой Чехословацькой републікы – державы, в котрій вєдно з Чехами і Словаками были Русины державотворным народом. Округлый стіл Русинів Словеньска з той нагоды выголосив юбілейный рік і окремы орґанізації приготовльовали на тоту тему свої култорно-освітні події.

У святкованю продовжує ся і тот рік, кедьже офіціално была Підкарпатьска Русь до складу Чехословакії приєднана аж у 1919-ім році. Тота тема зазвучала і в рамках святкованя Дня Русинів Словакії, котрый тот рік проходив в місяці юл в рамках Світового конґресу Русинів. Святочну подію теперь рихтує Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска в Братіславі.

Точно на сторічніцю в Братіславі

10-го септембра 1919-го року быв підписаный Сен-Жерменьскый мірный договор меджі державами Договору і союзниками а Австрійов, котрый декларовав зрушіня Австро-Угорьской імперії і сотворіня новых граніць. Вже 8-го мая 1919-го року схвалила Централна руська народна рада в Ужгороді приєднаня русиньскых теріторій до складу Чехословакії.

Тото стало реалностьов як раз 10-го септембра, кедьже частьов мірного договору быв і Малый Сен-Жерменьскый договор, котрый быв підписаный меджі державами Договору, його союзниками і Чехословакійов. Тым договором была Підкарпатьска Русь офіціално приєднана до складу Чехословакії. Договор окрім іншого ґарантовав автономію русиньской теріторії, окремый сейм, ґубернатора, ці участь представителів теріторії в чехословацькім парламенті.

Із нагоды сторічніці той про русиньску модерну історію якбач найвызначнішой події, коли Русины стали державотворным народом, Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска орґанізує 10-го септембра 2019-го року святочну подію, котра о 17.00 год. зачна на Намістю (полщі) Томаша Ґаріка Масаріка в Братіславі, де має першый презідент свій памятник.

Ку памятнику презідента положать Русины вінці і зазучіть гімна Чехословакії із 1920-го року, включно части Подкарпатскіи Русины оставьте глубокій сонъ, што была третя часть чехословацькой гімны, яка хосновала ся при святочных принагодах на теріторії Підкарпатьской Руси. Далше суть на проґрамі приговоры гостів, окрім іншого і проф. Петра Шворца, історіка, котрый довогодобо занимать ся історійов Русинів і Підкарпатьской Руси.

Приготовлена і премєра філму

Здружіня інтеліґенції Словеньска вже довгодобо робить і на продукції філмів, котры дотуаляють ся русиньской історії. Остатній філм, котрый могла публіка од орґанізації видіти занимав ся як раз Підкарпатьом як частьов нововыникнутой чехословацькой державы і мав назву В хападлах місцных світа. Битва підкарпатьскых Русинів о місце в родині европскых народів.

По двох роках здружіня приходить з новов філмовов знимков, котра вкаже красу і недоціненость русиньского вытварного уменя. В рамках супроводного проґраму буде проходити в тот самый день од 18.00 год. в просторах Танечного театру Ifju Szivek премєра понад 28-минутового філму з назвов Підкарпатьска русиньска малярьска школа. По премєрі буде і крещіня DVD з новым філмом.

Ідею філму дав уж традічно председа Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска Ян Липиньскый, котрый знова співпрацовав із освідченыма менани, з котрыма робив і на попередніх філмах. Сценарь написав русиньскый історік Іван Поп, котрому є філм присвяченый, режії ся знова хопив Липиньского дворный режісер Іґор Сивак. У філмі окрім Вікторії Манайло Пригодько і Андрія Манайла буде мож видіти і знамых словацькых акторів – Бібіяну Ондрейкову, Бориса Фаркаша ці Петра Руфуса, котрый начітав коментарь філму.

Новый філм о русиньскій малярьскій школі будуть годны в тот день видіти і тоты, котры до Братіславы на святкованя не прийдуть. На другім телевізнім проґрамі верейноправного Розгласу і телевізії Словакії (Rozhlas a televízia Slovenska) піде о 20.30 год. телевізна премєра нового філму.

З Чеськой републікы ідуть святковати до Ужгорода

Сторічніцю приєднаня Підкарпатьской Руси до складу Чехословакії не припомянуть собі лем Русины на Словакії. Масаріків демократішный рух і Клуб Т. Ґ. Масаріка під покровительством Пардубіцького краю в днях 8-го аж 12-го септембра орґанізують подорож, в рамках котрой припомянуть собі тоту вызначну історічну дію.

Як раз 10-го септембра в Ужгороді святочно положать участны вінці ку памятникам Томаша Ґаріка Масаріка і Мілана Растіаслва Штефаніка. Вечур буде в Ужгороді проходити краяньскый вечур, в рамках котрого так само премєрово посмотрять собі новый філм о русиньскых малярях.

На подію суть як партнеры меджі іншыма покликаны і Общество приятелів Підкарпатьской Руси а Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар