Голосник

Стріча родаків із Руськой Воловой і Кленовой в сканзені

0
Вігорлатьскый музей в Гуменнім орґанізує 19-го авґуста 2018-го року подію в рамках проєкту Родаци в сканзені під назвов Руська Волова і Кленова в сканзені. На подію, котра зачне о другій пополідне, музей запрошать нелем родаків тых двох сел, но і вшыткых любителів історії, фолкору ці традічных народных ремесел.

Як інформовала Яна Федічова із Вігорлатьского музею, інштітуція ся в Европскім році култорной дідовизны тов подійов залучать ку думці передаваня културной дідовизны і чувства приналежности в сполочнім европскім просторі.

Зачаток в каштелю

Неділня подія в рамках проєкту ожывленого музею в ціклі стріч родаків і жытелів сел, котрых автентічны обєкты стали елементами Експозіції народной архітектуры і бываня (сканзену) зачне переглядков експозіцій музею в будові ренесанчного каштелю в центрі Гуменного. В ареалі сканзену буде проґрам продовжовати од 15.30 год. православнов літурґійов в Церькви св. Михаіла Архістратига, по чім буде слідовати переглядка сканзену і културный проґрам. В рамках нього буде мож видіти фолклорны выступліня і вказованя народных ремесел.

Вже традічна подія

Стріча родаків і жытелів сел в сканзені, як інформовала Федічова, належыть вже ку традічным літнім подіям музею. Вдяка тому, же в сканзені находять ся автентічны будовы із сел, подія і атмосфера сканзену спаять родаків і творить простор про укріпліня локалной приналежности.

Тогорічна подія одказує на богату історію сел бывшых Вовчіх гір – Руськой Воловой і Кленовой, што суть русиньскы села в окресі Снина. Їх сполочну минулость творили і судьбы членів знамой збійницькой ґрупы Федора Головатого. Сам вождь той ґрупы – Головатый, походив із Руськой Воловой. Членове його ґрупы зясь зо сел околіці. Ґрупа прославила ся перед 525-ма роками писмом, в котрім выгрожовали ся бардейовскым міщанам.

В сакнзені гуменьского музею із Руськой Воловой находить ся традічный сыпанець перекрытый шындльовов стріхов. Кленова має в сканзені веце як сторічный селяньскый дім.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар