Голосник

Сумар дня на 10. липця/юлия 2019 р.

0
Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 10. липця/юлия 2019 р.

Одбыло ся Цілонародне Свято Русинів Словациі

В мунулу пятницю, 5. липця/юлия на Словациі прошло Цілонародне Свято Русинів, котре того рока орґанізуване было в рамках проходячого в Старій Любовни XV Світового Конґресу Русинів. Ден Русинів Словациі Русиньска Оброда на Словациі зорґанізала того рока в Камюнці. Свято зачало ся о 16.00 год. перед храмом святых апостолів Петра і Павла. Была служена панихіда за покійных членів Світового Конґресу Русинів од його выникнутя в 1991 р. Пак продолжал ся культурный проґрам в місцевым амфітеатрі Дубне. Выступували м.ін. ансамблі Рутенія з Братиславы, Черговчан з Бардийова, Маковичка зо Свидника, Барвінок з Камюнкы ци солисты Мариянна Железна з Хмельовой і Михал Ільканин зо Свидника. Ден Русинів Словациі є вызначеный на 12. червця/юнія, але тот рік, вынятково з нагоды орґанізуваного на Словациі Світового Конґресу Русинів, был перенесеный на 5. липця/юлия, штобы делеґаты і гості Конґресу з інчых держав молгли вєдно з Русинами Словациі святкувати тото нацийональне свято.


Новый номер «Бесіды» на май/червец 2019 р.

В передден округлого ювілею 30-літя од выданя першого номеру часопису «Бесіда», котрый одбуде ся в найблизшу пятницю, 12. липця/юлия о 17.00 год. в Креници, Стоваришыня Лемків напечатало дальше чысло свого пресового орґану за місяці май-червцец 2019 р. В найновшым выданю мож чытати м.ін. реляцию Андрия Ковальского про варштаты батканя і малюваня яєц в Пшемкові, реляцию з минулого VIII Конґресу Стоваришыня Лемків Даміана Трохановского, серию National Geographic або Подоржы Лемків Петра Трохановского, ци тексты Северияна Косовского про памятник в Устю Рускым і окопы барскых конфередатів над Ізбами. В посліднім номері чытати мож рецензию монументальной моноґрафіі села Бортне, авторства дра Богдана Горбаля. В «Бесіді» вказувана єст і перша част принагідной выставы на 30-літя Стоваришыня Лемків. Дальша част выставы має вказати ся в найблизшым чыслі часопису. «Бесіда» доступна є напримір в бібліотеці Руской Бурсы.


Выстава олеодруків зо Старой Любовни

Од 17. липця/юлия в Округовым Музею в Новым Санчы, в будинку ратуша в Ґалицийскым Місточку видіти буде мож ескпозицию олеодруків зо збіркового фонду Любовняньского Музею. На выставі презентуваны будут образкы, котры мож было купити в часі поломництв, кєрмешів ци екскурсий. Іх тематика навязувала до місц культу, так римокатолицкых – як Кальвария, грекокатолицкых – Лютина, Марияповч ци Чернеча Гора, або православных – як Почаів. Часто представляны были святы, або праздникы. Як пишут орґанізаторы експозициі, часто олеодрукы были наліплены на картон і хоснуваны як плечы ціннійшых образів. Коли ся здемонтувало раму такого образу, несподівано мож было найти під сподом олеодрук. Олеодрук то одбитка масово друкувана на папери, зато была доступна каждому. Тоты одбиткы популярны были і в лемківскых хыжаж. Стары олеодрукы з огляду на тематику, туній кошт, доступніст і парадніст были барз популярны. Давно вісіли в такой каждій хыжы. Днес, хоц признаны за кіч, являют ся колекцийонерскым раритасом. Выстава олеодруків названаРозобраны (Донага) зо збіркового фонду Любовняньского Музею буде експонуваня до 12. вересня/септембра того рока.


Основны пункты резолюциі XV Світового Конґресу Русинів

Вертаючы іщы до мунилого XV Світового Конґресу Русинів, спомнеме на деякы пункту конґресовой резолюциі. Конґрес реаґує на факт проведіня в 2020 році на Украіні і в 2021 році в інчых европейскых державах спису населіня. Члены конґресу мают надію, же переписы будут методично приготовлены, так жебы Русины могли полноправні голосити ся до свойой нацийональности і голосити ся ґу свому материньскогму языкови. Конґрес в резолюциі подальшый раз апелює на Украіну, жебы вызнала на держаным рівни русиньску нацийональніст. Конґрес звертат ся так само і на інчы русиньскы орґанізациі, котры не сут члненами конґресу, жебы ся довєдна зъєднали і помогли другым орґанізациям в пропаґуваню конечности списуваня Русинів в повселюдных списах, жебы Русины мали зас успіх з сумаричных результатів чысла прожываня в поєдных державах. Дальшым важным пунктом резолюциі є выражыня занепокоіня фактом, што через церковны обряды проходит денацийоналізация Русинів, і то заєдно в буд-котрій Церкви і в буд-котрій державі, бо тот неґативный факт видно всядиль. З резолюцийом мают быти запознаны державны і церковны власти, як і медженародны інституциі, котрых ся тота тема дотулят.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар