Голосник

Сумар дня на 13. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 13. вересня/септембра 2019 р.

Русины на трьох листах кандидатів – выборы на Мадярах

Мадярска Нацийональна Выборча Комісия в віторок, 10. вересня/септембра, выльосувала чысла, під котрыма будут іти листы кандидатів до выборів до нацийональных самосправ, якы пройдут 13. жолтня/октобра вєдно з комунальныма выборами. Лист буде 19, найбільше, бо 7, зареґіструвала ромска меншына. Русинів буде мож выберати спосеред 3 лист. Чысло єден за русиньску меншыну достала листа Общества Русиньской Інтеліґенциі імени Антония Годинкы. Чысло два выльосувано для Общества Русиньской Меншыновой Солидарности, а з чыслом три кандидувало буде Общество Русинів/Рутенів Мадяр. На основі даных з повселюдного списку з 2011 рока, Русины будут мочы выбрати склад 44-ох містных самосправ. Выборами створит ся і нова Вседержавна Русиньска Самосправа, котра чыслит 15 членів. Єй склад залежыт од того, кілько процент дана орґанізация отримат в містных самосправах.

«Вратувана краса – дітяча церков для Богдана Мартинюка»

До 29. вересня/септембра 2019 р. мож видіти в православній церкви в Кракові выставу пн. «Вратувана краса – дітяча церков для Богдана Мартинюка». Є то інсталяция зроблена з соток малюнків, робіт присыланых парунадцет років тому на конкурсы під назвом «Памятникы церковной штукы в рисунках діти», якы орґанізуваны были Соспільном Комісийом Опікы над Памятниками Сакральной Штукы при Товаристві Опікы над Памятниками. Основательом і долгым ведучым заряду Комісиі был Богдан Мартинюк, дохтор і соспільник, через парудесят років заанґажуваный в ратуваня памятників церковной штукы. Протягом 15 років конкурс стал ся так популярный, што на послідній прислано 3000 робіт з цілой Польщы. В першых едициях до жырі конкурсу Мартинюк запросил м.ін. Юрия Новосільского ци Леона Тарасевича. Для найздібнійшых діти орґанізувано малярскы пленеры на Лемковині, в Бєщадах, на Підляшу, аж і на Украіні. Богдан Мартинюк вмер перед роком, а выстава є формом одданя чести за тото, што зробил для люди і памятників.

Клірос і Зоря в Шымбарку

В найблизшу неділю, 15. вересня/септембра, пройдут два концерты церковной музикы. Першый з них одбуде ся в цервки Покровы Божой Матери в Білянці i о 16.00 год выступит гын хор Зоря, а дві годины пізнійше, в церкви Рождества Богородиці в Шымбарку выступ Зорі попередит концерт Мужского Камерального Хору «Клірос». Концерты орґанізуваны сут в рамках більшого проєкту пн. «Змапувана спадковина». О його ґенезі бесідує Каролина Мярецка, координаторка: «Проєкт є дакус інновацийный, То така моя мала перлина. В часі досліджынь до маґістерской роботы здала-м си справу з того, што Погіряне нич за вельо о собі не знают. Лемкы знают о собі барз вельо, але не барз ся тым знаньом ділят. Разом з працівниками Осередка Культуры Ґміны Ґорлиці рішыли сме зробити штоси, што заєдно нас получыт, але і даст нам дакє знаня». В пляні «Змапуваной спадковины» сут іщы реґіональны варштаты ведены через локальных артистів, а кінцьом вересня/септембра пройде завершаюча конференция та «Осіння Реґіональна Геца» – конкурс, в котрым запрошены ансамблі та жены з Кружків Сельскых Ґаздынь зрыхтуют 15-минутовы показы дакых обрядів.

ЛЕМ.фм на фестівали во Вроцлаві

Припоминаме, што тіж в надходячу неділю на бульварі імени Леха і Мариі Качыньскых во Вроцлаві одбуде ся Фестіваль «Наша Спільна Незалежна». То культурна подія, яка має за ціль вказати, што Польща в річницю ста років од выборотя незалежности єст державом одкрытом для вшыткых – в тым і для нацийональных і етнічных меншын. В проґрамі фестівалю концерты ріжных ґруп, специяльно зрыхтувана на тот ден театральна пєса, крамы консулятів і стоіска нацийональных і етнічных меншын. Серед запрошеных находят ся Лемкы, якы в тот ден так само будут выставлювати свій крам. Медияльна ґрупа ЛЕМ.фм+ єст єдным з партнерів подіі і буде представляла на ній Лемків. Прото тіж перше лемківскє радийо буде активно брало участ в фестівали «Наша Спільна Незалежна». Подія зачне ся в само полудне і тырвала буде до пізного вечера. На акцию сердечні просят нижньошлезскій воєвода Павел Греняк і Фундация Арттракция. Почестный патронат над подійом тримат Міністер Заграничных Справ Польской Республикы.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі