Голосник

Сумар дня на 18. липця/юлия 2019 р.

0
Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 18. липця/юлия 2019 р.

Свято Лемків – Русинів в Червеным Кляшторі

Уж в найблизшу неділю, 21. липця/юлия, в Червеным Кляшторі над Дунайцьом пройде шторічный фестіваль «Свято Культуры Лемків – Русинів». Подія, котра своім наголовком вказує на нерозлучніст народа по польскій і словацкій стороні Карпат, з рока на рік притігат більше заінтересуваных. Фестіваль зачне ся молитовном стрічом. В само полудне одслужена буде Божеска Літургія св. Йоана Золотоустого, правлена в церковнославяньскым языку. Богослужыня очелювал буде попрадскій протопресвитер Ярослав Матоляк. Пак на обшыри курортного здрою в Червеным Кляшторі пройде крестный хід. О год. 14.30 зачне ся культурный проґрам. Перша його част буде з наголовком «З русиньского серця». Выступлят Мариянна Железна, ансамблі Рутенія, Барвінок і Майдан та колектив з Польщы. По 18.00 год. зачне ся вечерній ґальовый проґрам, в котрым видіти буде мож Марияна Чековского з капельом і ґрупом Дрішляк. Наше радийо, як каждый рік, тримат медияльный патронат над фестівальом.


Тырват грекокатолицкє поломництво на Святу Гору Явір

Вчера своє поломництво на Святу Гору Явір зачали вірны грекокатолицкой Церкви. Як сме інформували перше, путуваня зачали од Креници, де в тамтышній церкви свв. апостолів Петра і Павла ся помолили. Поломникы ішли через Мохначку до Чырной, де о 16.00 год. в Польско-Словацкым Домі одкрыто выставу фотоґрафій Петра Басалыґы, выдатного фотоґрафіка Лемковины, долголітнього спілпрацівника часопису «Бесіда». Выстава під наголовком «Через священный край – од Чырча по Высову» представлят славны поломницкы місця так на Лемковині, як і Пряшівскій Руси. На вечер поломникы дішли до Баниці. Днес вірны ідут через Ізбы на Словацию. Через русиньскы Фричку, Петрову і Ґабольтів на вечер зайдут до підявірской Цигелькы, жебы там ночувати. Заран по 8.00 год. выйдут на Гору Явір од словацкой страны, де о 10.00 служена буде грекокатолицка архієрейска Божеска Літургія.


 В плянах модерный сновпарк в Маластові

Неодолга зачут ся роботы на нартостраді в Маластові. Влони Ґорлиці підписали договор з Санковом, на основі котрого модернізувана буде локальнa траса до ізды на нартах в Маластові. Найперше плянувано, што роботы завершены будут в липци/юлию того рока, але орґанізаторы мали проблем найти выконавцю. Так аж тепер зачнут ся модернізацийны працы. Рахунок інвестициі то близко 3,4 млн зл. Ґміны підписали уж умову з выконавцьом, котрый ремонт має закінчыти в маю будучого рока. На основі проєкту в Маластові побудуваны будут три обєкты. Найдут місце два транспортовы торы – по 120 і 70 метрів, як і штучна траса на долгости 120 метрів, котра дозволит хоснувати зимовы спорты ачий літом. В рамках проєкту побудувана буде альтана, на середині котрой найде ся палениско. Обєкт направленый має быти головно на тых, якы не будут хотіти іздити на нартах, або опікунів діти і молодежы вчас хоснуваня нима нартострады. В Маластові так само основаный буде модерный сновпарк. Ґорлиці думают, жебы выпрофілювати і выдолжыти берег схылу. Найде ся тіж місце на новый паркінґ.


«Бесіда» – липец/сепрен – уж доступна

Внет по шумным ювілею 30-літя, редакция «Бесіды» выдала дальшый номер – т.є. чысло 169 за місяці липец і серпен. В літнім выданю мож чытати м.ін. статю Северияна Косовского про признана оцініня ім. Кольберґа для ансамблю Кычера з Ліґниці, реляцию з 70. річниці православной парохіі св. Тройці в Любіні Наталиі Малецкой-Новак ци текст Богдана Ґамбаля про двох представників русиньской меншыны, котры стали дорадцями президенткы Словациі. Реченый номер то так само продолжыня презентациі выставы з нагоды 30-літя Стоваришыня Лемків. Річницьова «Бесіда» припоминат і текст Петра Мурянкы, котрый явил ся перед тридцетьома роками в першым номері ґазеты. А был то текст пн. «Лем адзимка, але своя!». Андрий Копча в своім споминовым тексті описує вшыткы Світовы Конґресы Русинів. В «Бесіді» чытайте так само споминовый текст на покійного Михаіля Алмашія ци дальшу част з сериі National Geographic або Подоржы Лемків, де головный редактор часопису – Петро Трохановскій, пише про його бытуваня на Украіні. Заохочаме придбати найновше выданя.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар