Голосник

Сумар дня на 18. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 18. жолтня/октобра 2019 р.

Ґорлиці без корків?

Єст надія, што Ґорлиці не будут постійно закоркуваны. Міністер Інфраструктуры Анджей Адамчык підписал 10. жолтня/октобра тр. в Кракові важны для Малопольщы проґрамы розвитку доріг. Серед них находит ся стратеґічна для Ґорлиц інвестиция. Разом Малопольщы признано 225 млн зл на 7 інвестиций: три на Підтатрю, в Кракові, Вєлічці, Вадовицях та в Ґорлицях. В части міста званій Заводзьом за 6 років побудуване буде двосмугове турбінове рондо, а роботы обнимати будут тіж більше як 7-кілометровый одтинок дорогы. Кошт ґорлицкой інвестициі естимує ся на більше як 73 млн зл. Роботы мают ся зачати в 2024 році і тырвати рік. На стрічы в Кракові присутна была посланкыня ґорлицкой землі Барбара Бартусь, котра повіла, што завдякы тій інвестициі найбільшы коркы будут розладуваны, на што барз ждут жытелі Ґорлиц.

Хоральна музика на блюсово, роково або фольково

Заран о 18.00 год. в Ґорлицкым Центрі Культуры пройде ІІІ едиция Фестівалю Хоральной Пісні «Люз Блюз Фольк». Фестіалю, котрый зачал ся з ініциятивы ґорлицкого хору Бельферсінґерс. «Думка про Фестіваль была звязана з тым, што наш хор хотіл вказати жытелям Ґорлиц, же хоры потрафлят ся бавити та потрафлят бавити товариство і слухачы» – бесідує Станіслав Ґурба, хориста «Бельферсінґерс». Додатково, хор Бельферсінґерс каждого рока рыхтує на выступ лемківксы і погіряньскы народны співанкы в аранжациях Мирослава Боґоня. Результатом той спілпрацы буде платня, котру хор награл в остатнім часі і яка на днях буде печатана. На фестівали окрем Бельферсінґерс выступлят іщы: Підкарпатскій Мужскій Хор, з репертуаром львівскых пісен, хор Акорд з Мєльця, котрый заспіват співанкы Коры і ансамблю Маанам, та Смыковый Квартет «Бескід», якій заграт кельтскы, балканьскы і жыдівскы мелодиі. «Нашом мрійом є, жебы переробити тот фестіваль на хоральный конкурс» – додає Станіслав Ґурба. Фестіваль тырвал бы товды 2 дни, в першым проходили бы переслуханя, а в другым ґальовый концерт.

Зиґмунт Левчук. Не лем малювал церкви

25. жолтня/октобра тр. о 18.00 год. в дворскій офіцині при Каштели в Шымбарку пройде вернісаж выставы малярства Зиґмунта Левчука. Презентуваных буде більше як 50 акварель. Ціле професийне жытя присвятил Левчук деревяній архітектурі. Тота є тіж м.ін. предметом його малярскых фасцинаций. Зиґмунт Левчук был першым будівничым, долголітнім кєрівником скансену і пізнійшым опікуном Сандецкого Етноґрафічного Парку. Зробил вельо проєктів звязаных з ремонтом, одбудовом ци приверіньом ориґінальной архітектонічной формы м.ін. для церкви в Білянці, Мацині ци костела в Лібушы. Як воєвідскій консерватор забезпечыл середкы на ґрунтовны ремонты церкви в Квятони, Шквіртным, Брунарах, Ждыни і Матієвій. Церков з Чорного сохранил перед знищыньом, переносячы єй до скансену в роках 1993-1996. Од часу студий малює акварелі, на котрых затримує місця, в якых был і якы запамятал. Выстава буде доступна до 13. листопада/новембра.

«Порожній Ліс» – aвторскы стрічы з Моніком Шнайдерман

Днес в Щеціні, а заран в Колбачы буде мож взяти участ в авторскій стрічы з Моніком Шнайдерман, яка фурт промує свою найновшу книжку пн. «Порожній Ліс». Є то публикация про Воловец, Низкій Бескід та про Лемків і Лемковину, представлят жытя серед зруйнуваных церкви, дикых садів, вказує врастаня в осироченый краєвид і чытаня світа по бывшых жытелях. «Порожній Ліс» то істория авторкы о прожываню в Волівци, з котрого запоряд зникали глядаючы щестя за океаном Лемкы, Циґане та Жыды, а при тым єст то одданя пошаны для того місця на Лемковині, його істориі, для природы і жытелів. Книжку печатало выдавництво Чарне.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі