Голосник

Сумар дня на 20. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 20. вересня/септембра 2019 р.

Конец спокою в долині Тихані

В понедільок на дорозі Крампна-Жыдівскє-Граб явили ся будовляны машыны. Повітовый Заряд Доріг в Яслі зачал роботы при дорозі, котра веде через хоронену обшыр: Маґурскій Нацийональный Парк та Натура2000. Маґурскій Нацийональный Парк хотіл переняти дорогу і влучыти під свою юрисдикцию, але місцевы ся тому противили. Дорогу хоснували до той поры головні вандрівникы і любителі природы. Часом переізджали ньом службы парку і жытелі сусідніх сел. Проти перебудові дорогы од початку сут еколоґы, подля котрых нова дорога спричынит збільшыня руху авт і буде мала неґативне влияня на середовиско. Підкрисляют, што обшыр тота є барз цінна з огляду на выступуваня гын єдного з важнійшых еколоґічных корытарів і найти мож гын рідко стрічану звірину. Протесты не помогли, бо 10. вересня/септембра Повітове Староство в Яслі выдало згоду на будову. Ремонтовы роботы мают ся скінчыти в листопаді/новембрі тр. Грошы на ремонт ідут з середків на ліквідацию результатів злив.


Синє паливо з Балтийского Моря через Лемковину

59 кілометрів долгости буде мал польскій одтинок ґазотягу, якій буде лучыл Польщу зо Словацийом. Будова того фраґменту зачала ся в пятницю, 6. вересня/септембра, а його траса буде вела через ґміны Санок, Буковско і Команча. Як бесідує заступця презеса Ґаз-Систему Артур Завартко, будова ґазотягу на гірскій обшыри є трудном задачом і необхідне є схоснуваня наймодернійшых технолоґічных розвязань. Будова має быти довершена під конец 2021 рока. Будуваный ґазотяг має получыти системы транспортуваня ґазу держав Середньой Европы, м.ін. жебы пошырювати синє паливо достарчане з портів на Балтийскым Мори.


Винный тому мед

В вікенд 28.-29. вересня/септембра в Пшемкові на Нижнім Шлеску одбуде ся ювілейне, ХХ Свято Меду і Вина. Традицийно в проґрамі той дводньовой воєвідской імпрезы найдут ся і лемківскы акценты. Офіцияльно подія одкрыта буде в суботу о 15.00 год. на сцені в пшемківскым парку. Пак запрезентує ся гіп-гопова ґрупа Секция, котру творят лемківскы выконавці і яка в своім репертуарі має лемківскій рап. О год. 19.30 концерт даст ансамбль Надія зо Шпротавы. Традицийом свята є правліня екуменічных богослужынь. Што рік недільны Службы Божы сут правлены наперемінно в єдным з трьох конфесийных храмів. Того рока святочна літургія правлена буде в грекокатолицкій церкви свв. Космы і Даміана. Будут там присутны тіж православный і римокатолицкій священникы з парохій в Пшемкові. Пак хороводом з храму участникы подіі підут до парку, де о год. 15.30 запрезентує ся місцевый Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Ластівочка».


Новый поділ Закарпатской Области Украіны

В віторок, 17. вересня/септембра, в Закарпатскій Областній Раді бесідувано вариянты адміністрацийно-територияльной структуры рейонового поділу Закарпатской Области Украіны. Експерты пропонуют, жебы на єй териториі были лем 4 рейоны вмісце дотеперішніх 13-ох. Інчый вариянт бесідує аж і лем о 3 рейонах. Пропонуваны 4 рейоны то: ужгородскій, мукачівскій, хустскій і тячівскій. Андрий Шекета, депутат Закарпатской Областной Рады, пояснят, што такій поділ є лоґічный з огляду на лоґістичну інфраструктуру, густоту населіня ци історичный поділ той части Украіны. Опінія експертів буде послана до одповіднього міністерства.


«Геріто» о Карпатах

Карпаты, якы тягнут ся через близко пілтора тисяча кілометрів обшырю осмох держав, сут просторово пяткратні більшы як Швейцария. Через столітя давали простір до розвитку культур і малых центрів світа Лемків, Бойків, Гуцулів, Волохів, Шеклерів ци трансильваньскых Сасів. Частійше лучыли як ділили, а днес Карпаты сут пунктом однесіня до дискусий про середньоевропейску спадковину. Карпаты будут головном темом найновшого номеру часопису «Геріто», премєра котрого уж 26. вересня/септембра. Квартальник «Геріто» то публикация Медженародного Центру Культуры, яка зосереджат ся на темах звязаных зо спадковином і культуром Середньой Европы в конексті достоменности, простору і його значыня, прониканя ся культур, памяти ци значыня дідовизны і минулого для будуваня сучасности. Выбраны примірникы часопису доступны сут в Бібліотеці Руской Бурсы.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі