Голосник

Сумар дня на 21. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. листопада/новембра 2019 р.

Expose Моравєцкого

В віторок, 19. листопада/новембра, перед польскым Соймом, номінуваный другій раз на становиско Премєра, Матеуш Моравєцкій выголосил expose, в звязку з покликаньом нового уряду влады. Уряд Моравєцкого, при більшыні його партиі отримал вымагане вотум довіря і офіцияльно зачал урядуваня в каденциі 2019-2023. По выступліню премєра голос заберали лідеры вшыткых присутных зґрупувань, котры часто критикували його дотеперішню роботу як Презеса Рады Міністрів попередньой каденциі. Окрем формальных справ звязаных з выголошыньом expose, Сойм занял ся і мериторичныма справами, котры сут пропозициями урядуючой правиці.

Панихіда за жертвы режіму

Так само в віторок пєтным актом складаня вінців при памятній таблици жертв комуністичного террору і насильства на Главній улици в Пряшові представникы Пряшівского Самосправного Краю вєдно з Конфедерацийом Політичных Вязнів Словациі і представниками Грекокатолицкой Церкви на Словациі припомянули тых, котры бороли ся за свободу і заплатити за ню жытьом. В подіі брал участ председа Прашівского Самосправного Краю Мілан Маєрскій і Высокопреосвященный Йоан Бабяк, архієпископ пряшівскій і митрополита Словациі. Владыка за жертвы режіму одслужыл в тым місци панихіду. Архієпископ повіл, што соспільство єст жертвам должне розобрати ся з комуністичном ідеолоґійом. Конфередация Політичных Вязнів Словациі за своіх почестных членів посмертно приняля блаженных єпископів Павла Петра Ґойдича і Василя Гопка, котры сут жертвами комуністичного террору. Декреты за них одобрал митрополита Бабяк. В подіі брал участ і державный секретар ресорту шкільництва і русиньскій політик Петро Крайняк.

Лемківскы танці на Загальнопольскых Варштатах для Інструкторів Танця і Танюристів

В вікенд 22.-24. листопада/новембра в селі Мурзасіхле (Murzasichle) на польскым Подгали проходити будут Загальнопольскы Варштаты для Інструкторів Танця і Танюристів. Орґанізатором єст Стоваришыня Кумшту і Артистичной Едукациі. В рамках тогорічной едициі варштатів буде част присвячена лемківскым танцям. Як інструктор поведе ю ведучый фольклорного ансамблю Кычера з Ліґниці, Юрий Стариньскій. На част під назвом «Фольклор Лемків» присвячено аж три панелі. Першый з них веденый буде в суботу, 23. листопада/новембра, медже 9.00 а 11.00 год. і дальше медже 11.15 а 13.15. Того самого дня, на вечер од 17.45 буде проходил дальшый панель звязаный з лемківскыма танцями. Наступного дня, в неділю, 24. листопада/новембра, од 9.00 год. пройдут за порядком дві стрічы з лемківскым фольклором. Тогорічны варштаты складают ся з двох части: народного і товариского танця. Кошт участи в вікендовых варштатах то 450 зл. Деталі найдете на сайті Стоваришыня Кумшту і Артистичной Едукациі.

Лабірскы дни в Меджелабірцях

В найблизшый вікенд місто Меджелабірці зачынат святкувати свою шторічну подію – Лабірскы дни. Орґанізаторы в рамках богатого культурно-соспільного проґраму зрыхтували шор подій. Лабірскы дни потырвают аж до наступного тыжня. В будучый віторок пройдут споминовы святкуваня 75. річниці освобожыня міста, в рамках чого одбуде ся і пєтный акт складаня вінців перед містным урядом. На подіі буде мож видіти і выставу Росийского Воєнно-історичного Общества під назвом «Од втишіня ку войні», котру дала Амбасада Росийской Федерациі в Словацкій Республиці.

«На фіґлярску ноту»

В неділю, 24. листопада/новембра, в русиньскым селі Кальна Розтока одбуде ся дальшый річник фестівалю русиньского гумору під назвом «На фіґлярску ноту». Орґанізатором того успішного проєкту, якій полюбил ся Русинам за причыном його ориґінального гумористичного задуманя, є Русиньска Оброда на Словациі. Подія зачне ся о 15.00 год. в місцевым культурным домі. В проґрамі запрезентуют ся знаны і меньше знаны артисты і колективы, котры в веселый спосіб представлят свій репертуар. Фестіваль «На фіґлярску ноту» вернул по долшій перерві в 2016 році. Што рока проходит він в інчый місцевости Пряшівской Руси.

фот. PAP

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі