Голосник

Сумар дня на 22. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 22. серпня/авґуста 2019 р.

Вечернє поломництво на Святу Гору Явір

В суботу, 7. вересня/септембра, перед праздником Різдва Пресвятой Богородиці подля григоряньского календаря, вірны грекокатолицкой Церкви выйдут з вечернім поломництвом на Святу Гору Явір. Поломницто є присвячене 94. річници од першых надприродных дій на Святій Горі Явір, котры были знаком дальшых – м.ін. обявліня Божой Матери. Тогорічне поломництво буде ішло по Пряшівскій Руси, жебы скінчыти на Лемковині – в каплици на Горі Явір. Поломникы выйдут з Курова, де в місцевій грекокатолицкій церкви о 13.00 год. буде богослужыня. Пак, ідучы через Ґабольтів і Циґельку, выйдут на верх Горы. Богослужыня на Горі Явір зачнут ся приблизно 21.00 год. Записы і деталі найдете на сайті www.gora-jawor.pl.


В Свиднику будуют просторы про ансамблі Маковиця і Маковичка

В Свиднику будуют просторы про ансамблі Маковиця і Маковичка. Вознесены будут через прибудуваня ґу сучасному будинкови Піддукляньского Освітнього Центра. Мают служыти ріжным активностям, медже тым як раз про тоты два ансамблі. Буде танцувальна саля для Маковиці і дітячой Маковичкы. До той поры члены ансамблів, котрых є понад 200, арендували поміщыня на пробы. Проєкт добудуваня новой части підпорил і Пряшівскій Самосправный Край. Робота при розбудові зачала ся влони. Долов мают быти выставны просторы, на першым поверсі буде саля до танців з музичным простором і технічным заплечом, котрый потрібує ансамбль. Але попри тым будуваны просторы мают быти мультіфункцийны – так, жебы орґанізували ся в них і інчы акциі. Цілый проєкт оцінено на 700 тисячів евро. Роботы ся скінчат даде на початку 2020 рока. Ансамбль Маковиця належыт до найстаршых нацийональных колективів на Словациі. Од свого основаня в 1956 році аж до тепер пропаґує фольклор Русинів Пряшівской Руси. В 1997 році основаный был при ним дітячый ансамбль Маковичка.


В Саноку одбуде ся конференция посвячена містам Ґалициі

Музей Народного Будівництва в Саноку в днях 12.-13. вересня/септембра просит на ІІІ Медженародну Наукову Конференцию, посвячену містам Ґалициі. Дискусиі будут проходити в місцевым Етноґрафічным Парку – скансені. Полна тема конференциі то «Міста Ґалициі в період політично-устройовых преображынь в 1772 – 1867 рр. Міста на пограничах». В проґрамі конференциі заплянувано пару дискусийных панелів. Подія зачне ся 12. вересня/септембра од єй одкрытя директором саноцкого Музею. В панелях вызвучат темы посвячены межде інчыма йосифиньскым катастрам ґрунтів, містецкому просторови ци властям і соспільству. Вшыткы выклады будут односити ся до головной темы, котром сут ґаліцийскы міста на стыку ріжных культур. На конференциі выступлят науковці ріжных польскых унівеситетів і дослідничых інститутів, як тіж гості з заграниці.


Ремонт православной парохіі в Меджелабірцях. Можлива фінансова поміч

Парохія Святого Духа в Меджелабірцях, яка находит ся в пряшівскій єпрахіі Православной Церкви Чешскых Земель і Словациі, звертат ся о фінансову поміч на ремонт храму. В тій ціли парохія выпустила загальне зверніня. Як інформує в писмі о фінансову поміч о. Александер Залевскій, котрый несе священничу послугу в Меджелабірцях, парохія уж здобыла грошы од Міністерства Фінансів Словацкой Республикы на фасаду храму. При нагоді ремонту, пришла і потреба на модернізацию бань храму, котры сут пошкоджены. Церков потрібує вкрыти стріху і зробити єй деревяну конструкцию. Сут то найпершы задачы для меджелабірской парохіі, прото в писмі наданым в русиньскым языку, церковна громада звертат ся о спертя од вшыткых, котры хотіли бы спомочы модернізацию. На нашым сайті находит ся банковый рахунок, на котрый мож посылати добровільны пожертвы. Храм Святого Духа є культурном памятком і был збудуваный в 1949 році. Церков презентує старорускій ренесансовый стиль. Будову церкви підпорил товдышній міністер обороны Чехословацкой Республикы, ґенерал Людвік Свобода, пізнійшый президент. Вдяка тому церков была побудувана як Памятник павшых героів – Славян, Першой і Другой світовой войны. В 1990 році в церкви был зробленый комплетный розпис ікон на стінах.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі