Голосник

Сумар дня на 23. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 23. серпня/авґуста 2019 р.

Вмер Іренеуш Марцішук – хоронитель памяти про памятникы

Зо смутком інформуєме, што в пятницю, 9. серпня/авґуста 2019 р., вмер Іренеуш Марцішук, фотоґрафік і плястик, активный спілтворця Діґітального Архіву Єжы Тура і Барбары Тондос. Похоронны богослужыня проходити будут заран, 24. серпня/авґуста од 12.00 год. в костелі Святого Креста в Люблині. Іренеуш Марцішук приватні был мужом Катажыны Тур-Марцішук. Наштоден робил в Правоцни Візуальной Документациі Католицкого Любельского Університету. Ділил захопліня жены, а тіж і єй родичів – любил памятникы. Бывал в Рускій Бурсі, де помагал опрацовувати єдну з важнійшых сучасных діґітальных колекций о забытках. Архів є результатом парудесятлітньой роботы супружества консерваторів штукы Єжы Тура і Барбары Тондос. Хоц початково Іренеуш Марцішук інтересувал ся археолоґійом, а студиювал історию, то з часом присвячал фотоґрафіі найбільше часу і енерґіі. Знимкы публикувал в розмаітых часописах, книжковых публикациях, занимал ся і проєктуваньом книжковых окладинок. Брал участ в науковых выіздах, де документувал гынучу архітектуру і церковну штуку полудньово-східньой Польщы. Был автором і спілавтором вельох карпатскых выстав.

Ремонт цмонтеря в Лабовій

Як сме уж інформували, тырват збірка фондів на ремонт старого цмонтеря в Лабовій, на котрым нашы предкы были хоронены од парох поколінь. «Сут нам потрібны дві річы. Предовшыткым рукы до роботы, в рамках волонтерства, але тіж фінансы, котры будут нам потрібны на материялы до одновы тых памятників, якы сут поламаны, барз запущены», бесідує Павел Ханас, єден з думкодавців модернізациі памяткового цмонтеря в Лабовій. Офіцияльныма орґанізаторами збіркы, а внет і ремонту сут Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» та Стоваришыня Маґурич при підтримці Стоваришыня Лемків і Музею Лемківской Культуры в Зындрановій. «На днес маме лем част середків, але і так зачынаме тот ремонт». Збірка грошы проходила медже інчыма на минулій Лемківскій Ватрі на Чужыні. Тепер тот, хто має дяку фінансово підтримати орґанізаторів, може загнати своі грошы через порталь www.zrzutka.pl. Орґанізаторы рыхтуют ся успішно провести тепер першый етап ремонту.

Послідній того рока переізд «Вояка Швейка»

Заран пройде послідній того рока переізд «Вояка Швейка» з Ряшова до Меджелабірців. Медженародный потяг курсувал через цілы вакациі. Траса, котром іздит, то фраґмент бывшой стратеґічной желізницьовой леніі Будапешт-Перемышль, называной Першом Ґалицийско-Угорском Желізницьом. Докладні том трасом вчас І світовой войны переміщал ся добрый вояк Швейк, што было детальні однотуване в повісти Ярослава Гашка. В книжці мож найти в міру дрібницьовы описы того, што виділ з войскового ешелону Юзеф Швейк, переізджаючы через Карпаты, а виділ м.ін. знищены ваґоны Червеного Креста в Морохові ци тунель в Лупкові, якій переходит через Лупківску Перегыбу называну Угорскыма Воротами або Руском Брамом. Того рока словацка страна зрыхтувала специяльну оферту для хоснувателів получыня Ряшів-Меджелабірці. На основі білету мож зо знижком видіти Музей Сучасной Штукы Енді Варголя. Окрем того місто Меджелабірці оферує знижку на звиджаня містного потягу та безплатный вхід до Скансену в Меджелабірцях. Плянуваный одізд потягу з Ряшова то година 5.49 рано, а одізд з Меджелабірців о 17.48.

Серенча і Ручай во Лвові

Mісто Львів просит на 3. Трансграничный Фольковый Фестіваль «ORNAMENTY FEST», якій пройде в днях од 28. до 31. серпня/авґуста в просторах Львівского Палацу Мистецтв.  Зо сцены почути буде мож і лемківску музику – запрезентуют ся два ансамблі з Польщы – Серенча і Ручай. Запрошыня приняли тіж ансамблі Стропковчан зо Словациі, Каріна Маловшек зо Словеніі та Жатва зо Сербіі. В проґрамі додатково ярмак выробів майстрів артистичного ремесла, выстава, презентациі книжок і альбомів, показ-перехід автентичного облечыня та сучасной моды в етностилі, варштаты танців і співу та забавы для діти.

Церковны співы в Креници

Уж осмый раз буде проходил в Креници Фестіваль Церковных Хорів. Одбуде ся він 24. серпня/авґуста о 18.00 год. в православній церкви св. Владиміра Великого. На подіі – як каждый рік – запрезентуют ся хоры з Польщы і заграниці – тым разом зо Сербіі і Словациі. Орґанізатора фестівалю, якым являт ся креницка парохія, в реалізациі проєкту фінансово підтримує малопольскє воєвідство, місто Крениця та новосандецкій повіт.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі