Голосник

Сумар дня на 24. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 24. вересня/септембра 2019 р.

Остатній тогорічный концерт Хору Православной Парохіі св. Владиміра в Креници

В найлблизшый четвер, 26 вересня/септембра, в православній церкви св. Владиміра в Креници одбуде ся концерт церковной музикы. Концерт зачне ся о 16.00 год. Выступит Хор Православной Парохіі св. Владиміра в Креници, котрым дириґує Петро Трохановскій. Є то уж остатній тогорічный концерт з циклю концертів, котры были фінансуваны з середків Уряду Міста. Хор выконат літургічны творы та паралітургічны пісні. Концерты через цілый рік тішылы ся великым заінтересуваньом не лем місцевых, але предовшыткым перебываючых в креницкым курорті туристів. Вступ на концерты єст дармовый.


Стріча з Антонийом Крогом враз з промоцийом книжкы п.н. «З польского на наше, значыт ся привантый лексикон сучасной польщыны»

26. вересня/септембра т.р. о 17.00 год. в головным будинку Округового Музею в Новым Санчы одбуде ся стріча з Антонийом Крогом, писательом, етноґрафом, істориком, автором книжок і про Лемковину. Стріча посвячена буде промоциі книжкы п.н. «З польского на наше, значыт ся привантый лексикон сучасной польщыны», котрой Крог єст спілавтором. Окрем Антония Крога, над книжком робила тіж Барбара Маґєрова, а обоє континуували роботу Зофіі Лехніцкой-Крог, котра записувала материялы од першых повоєнных років аж до смерти в 1982 році. Книжка є лексиконом сучасной языка, так писаного, як і бесідуваного. Документує польску культуру од закінчыня другой світовой войны до днес в хронолоґічным порядку. Єст збірком выражынь, выповіди, коментарів, слоґанів, фразесів, епітетів, написів на мурах і транспарентах та языковых хыб. За думками авторів сучасный польскій язык то найліпшый обсерватор і хронікар громадного жытя. Вступ на стрічу є безплатный, а вчас стрічы буде мож купити книжку по промоцийній ціні.


29. засіданя Округлого Стола Русинів Словациі

В суботу, 21. вересня/септембра, в Пряшові проходило 29. засіданя Округлого Стола Русинів Словациі. Русиньска плятформа зачынат ся рыхтувати на спис населіня, домів і мешкань 2021. Русины сут єдином нацийональном меншыном на Словациі, котра во вшыткых трьох списах населіня, котры на нашій териториі были роблены по 1989 році, зазначыла нарастаня. Єдночасно, члены Округлого Стола Русинів Словациі усвідамляют собі, же потенциял той меншыны є векшый, кєд подля остатніх даных спису з 2011 рока до русиньской меншыны приголосило ся 33.482 жытелів, а русиньскій материньскій язык задеклярувало аж 55.469 жытелів. З той причыны на суботнім засіданю вырішено, же од наступного рока ведена буде кампанія, котру має реалізувати актуальный предсідатель ОСРС Петро Штефаняк. Діяльніст тота буде звязана не лем з пошырюваньом пропаґуючых спис материялів і медияльных выступлінь, але і в прямым контакті зо старостами сел і бургомайстрами міст, в котрых жыє русиньска нацийональна меншына. Окрем того, ОСРС выголосил 2020 р. за Рік Русиньского Села. Ініциятива мала бы обнимати активности, котры будут повязаны з кампанійом перед списом, а а при тым замірене, жебы русиньскы села і реґіон стали ся барже знаны на Словациі і жебы сперти іх реґіональный розвиток.


Едукацийна імпреза в Сандецкым Етноґрафічного Парку в найблизшу пятницю

А на найблизшу пятницю, 27. вересня/септембра, Округовый Музей в Новым Санчы просит до Сандецкого Етноґрафічного Парку на атракцийну едукацийну імпрезу п.н. «Одкрываме тайны давного ремесла і сельского промыслу». Подія зачне ся о 9.00 год. Будут показы, як працуют млин, фолюш і тартак.  Буде мож почути оповіст о роботі пчоляря в пасіці і там же одбуде ся показ пчолярскых нарядів. «Зачаруваны рукы» – такым наголовком названо показы і варштаты народного ремесла, котры вказаны будут вчас той імпрезы. Вказане буде м.ін. вырабляня кривульок в хыжы з Лося, вытлачаня леняного олію в оліярни, печыня і деґустация колачів, ци печыня комперів. В годинах 10.00-12.00 пройде конкурс знаня о скансені, ремеслі і народным промыслі. Рыхтуваны сут і дальшы атракциі, напр. теренова гра, прелекция п.н. «Говором о давным ремеслі», звиджаня експозициі, фотоґрафіі зо смоком та інчы.

Шеруй.

О авторі

Наталія Клинковска

Коментарі