Голосник

Сумар дня на 27. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 27. листопада/новембра 2019 р.


Дакус інакше про лемківску історию

Фундация для Культуры Валізка печатала книжку для діти про загыбаючу спадковину пн. «Хыжа з душом. Книжочка до оповіданя». Авторком головного змісту – ілюстраций, є Ева Кутиляк, а авторком сценария книжочкы, вступу і звідань-задач Йоанна Сарнецка. Сарнецка пару років мешкала в старій лемківскій хыжы, што заінспірувало єй, жебы печатати книжку, завдякы котрій буде мож вказувати, головні дітям, якє значыня мают приватны памятникы – стары хыжы. «Передовшыткым ходит о вражливіст, жебы отворити в собі такій простор на спадковину, котра ма свій матеряльный аспект в формі хыжы, але прецін знаме, што то не ходит о само дерево, лем ходит тіж про тото, што гын прошло. Хыжа є тихым свідком нашой долі» – бесідує Йоанна Сарнцека. Ілюстрациі в книжці одкликуют ся до лемківской істориі і культуры, тыкают і тяжкого часу выселінь.  «Діти в тій обшыри, на Лемковині, і мам на думці польскы діти, хоц николи про тото не звідую, хто є кым, мают малу свідоміст, як выглядала лемківкса істория. Зато подумала єм си, же мож єй даяк дискретні, деликатні оповісти, але то очывидні неє історична книжка» – дополнює Йоанна Сарнцека. Задачом публикациі є творити оповіданя. Книжка дає звіданя, але не дає готовых одповіди. Публикацию мож выпожычыти в бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях.

Мож выкупити ліс, жебы оддати му свободу. Акция Свобідный Ліс

Iщы лем 3 дни остали до кінця соспільной акциі збераня грошы на выкупліня ліса на Лемковині в сусідстві Мысцовой. Акцию Свобідный Ліс орґанізуют Каролина і Мєшко Станіславскы, якы хотят на выкупленій обшыри створити Зону Свобідной Землі – без вытинаня дерев, без полюваня, без забудовы. Акцийом хотят протиставити ся сильному експлоатуваню лісів через Державны Лісy ци приватны особы. Наштоден занимают ся орґанізуваньом варштатів Бытя в Лісі, выбераючы місця, в котрых не чути моторовой пилы ци стріляня, a вказує ся, што такых місц в Карпатскій Пущы праві уж неє, так само як неє лісів, окрем резерватів і державных парків, котры бы были старшы як 100-120 років – такы лісы сут вытинаны і насаджаны новы дерева. Через акцию Станіславскы вказуют, што єдиниці можут протиставлятися загыбаню дикой природы. Выкупленый ліс буде доступный для каждого, хто лем буде хотіл быти близко натуры. Треба зобрати ок. 140 тис. зл, жебы выкупити більше як 5 га лемківского ліса і оддати му свободу. На тепер позбераных є близко 60% конечной квоты. Акция ведена є на сайті zrzutka.pl під назвом WOLNY LAS – tworzymy wspólnie Strefę Wolnej Ziemi. За кажду вплату достає ся подарок.

Презентация книгы дедикуваній памяти Єжы Тура і Барбары Тондос

29. листопада/новембра в Нацийональным Музею в Кракові, а 4. грудня/децембра в Округовым Музею в Ряшові пройде презентация книгы «Нич над ориґінал», яка дедикувана єст памяти Єжы Тура і Барбары Тондос, супружества выдатных польскых дослідників материяльного дідицтва полудньово-східньой Польщы, якы м.ін. вели консерваторскы і інвентаризацийны роботы на обшыри давного ряшівского воєвідства (його обшыр обнимала товды велику част Лемковины). Завдякы іх роботі повело ся захоронити перед знищыньом пару тисячы забытків церковной штукы. Презентувана книга возникла з ініциятивы історика штукы Анджея Лясковского. Публикация складат ся з пару части, сут то спомины про Єжы Тура і Барбару Тондос, дописы про діяльніст супружества, а тіж дописы про загальны вопросы про охорону культурового краєвиду ци про консервацию выбраных памятників, обєктів ци інституциі, якы тым ся занимают. Книжку «Нич над ориґінал» печатало Стоваришыня Істориків Штукы. На вернісажы вводне слово выголосит др Збіґнєв Беєрсдорф.

Во Вроцлаві дебатували про вельокультуровіст міста

В віторок, 25. листопада/новембра, во Вроцлаві проходила дебата пн. «Вельокультуровіст-меджекультуровіст як задача для Вроцлавян». Стрічу зорґанізувано як підсумуваня 10 років од підписаня порозумліня «Калейдоскоп Культур», представникы нацийональных і етнічных меншын Вроцлавя задеклярували товды спілпрацу для спілістнуваня, діалоґу, спілпрацы, толераниці ци протидіяня дискримінациі. На дебаті бесідувано про тото, чым є тепер для меншын іх культурова достоменніст, ци підперат ізоляцию ци інтеракцию, як присутніст вельокультуровой соспільности зазначат ся в жытю міста, кєд іде про правны, культуровы, едукацийны та політичны реґуляциі, але тіж про штоденны реляциі медже жытелями. Бесідували м.ін. Марийоля Абкович, представничка Караімів, Іґор Салямон, представник Украінців, Кароліне Ґіль з німецкого Інституту Медженародных Одношынь та представникы Уряду Міста Вроцлав.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі