Голосник

Сумар дня на 28. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 28. листопада/новембра 2019 р.

Русиньскій переклад Старого і Нового Завіту

25. листопада/новембра одбыла ся в адміністрацийным центрі Єпархіі св. Миколая в Рускым Керестурі, котрый находит ся в Новым Саді, історична подія. В резиденциі єпархы был запрезентуваный нововыданый переклад цілого Святого Писма – Старого і Нового Завіту. На спомянутій презентациі і пресконференциі з том подійом повязаній, участників привитал єпарха Георгій Джуджар. Переклад Святого Писма єст в бачваньскым вариянті русиньского языка. Як бесідувал владыка Геогрій, треба намагати ся, штобы Біблия была в каждым обыстю, доступна для каждого. Русиньскій переклад робил др Янко Рамач, котрый спомнул, што робота на перекладі почала з підпором і помочом уж покійного францисканина о. др. Тадея Войновича. Треба спомниути, што войводиньскы Русины уж мали зробленый і схваленый переклад Нового Завіту скорше. Переклад зачали робити в 2003 р., а был він опубликуваный в 2006 р. в 360. річніцю Ужгородской Уніі. Но, найвеце літургічных тлумачынь до русиньского языка выпустила до той поры Пряшівска Грекокатолицка Архієпархія.


Комунікацийны ограничыня во Фльоринці

Од днес до 7.грудня/децембра во Фльоринці сут ведены роботы, повязаны з одбудовом знищеной через осуніня землі повітовой дорогы. Ремонтова екіпа має привернути єй давный стан. Прото в спомянутым періоді закрыта буде дорога з Фльоринкы через Брунары в сторону Ізб, аж ґу граници. Спомянутый пут постепенно завалял ся од парох місяців. Земля фурт працувала, прото осувала ся што раз то скорше і веце. Причыном єст поблизка ріка Біла, котра підмыла дорогу. Як релацийонуют специялисты, проблем реченой дорогы не єст новый. Што даякій час положеный на пути асфальт зачынат пукати, в наслідстві чого дорога нищіє, а земля ся зачынат осувати. Перед роками народили ся пляны, жебы спомянутый тракт з Фльоринкы, через Брунары до Ізб повести другым берегом рікы Білой і побудувати гын два мосты, жебы оминиту проблематичный ґрунт. З думкы заєдно резиґнувано з причыны калькуляциі великых коштів. Од днес закрыта єст дорога но. 1503 од крижівкы з повітовом дорогом но. 1504 з Фльоринку на Ропу, через Вафку. Объізды, напримір до одвиджаной туристами Высовы, будут зато ведены дорогом на Вафку.


Річниця освободжыня Меджелаборец

В минулый віторок, 26. листопада/новембра, в Меджелабірцях святочном подійом припомянули 75. річницю освободжыня міста. Участникы упамятнінь положыли вінці під находячым ся в місті памятником освободжыня. В подіі участ взяли представникы Озброєных Сил Словацкой Республикы. Над містом перелетіли гелікоптеры. Меджелабірці річницю освободжыня припоминали собі уж вчас вікенду од пятниці Лабірскыма Днями, о котрых інформували сме перед тыжньом. В рамках подіі был зрыхтуваный м.ін. культурный проґрам. Вчас святкувань оцініньом міста бургомайстер Меджелабірців Владислав Вышньовскій нагородил за культурный вклад двох місцевых писателів, котры пишут по русиньскы. Нагороджены то Штефан Смолей і Мария Ґіцова.


Вчера зачал ся «Тыжден языковой ріжности»

Тырват «Тыжден языковой ріжности». То шторічна подія, реалізувана выділoм Artes Liberales Варшавского Університету і його партнерів в рамках проєкту Заанґажувана Гуманістика. В проґрамі той амбітной акциі, котра мат за задачу м.ін. популяризацию і сохраніня загыбаючых языків, находят ся, подібні як по інчы рокы, пункты, посвячены лемківскому языкови. Вчера, в першый ден тогорічной едициі, обыла ся стріча пятерох молодых люди, репрезентуючых ріжны языковы меншыны. Гістми панелю были носителі лемківского, шлезского, кашебского і вілямівского языків. Лемківскій язык представила наша редакцийна камаратка, Анна Масляна. Попри роботі в редакциі ЛЕМ.фм, занимат ся науковом працом на Філолоґічным Выділі Ягайлоньского Університету, де рыхтує докторску дисертацию, посвячену як раз лемківскому/русиньскому языкови. Заран, т.є в пятницю, 29. листопада/новемвра, о 15.00 год. при участи Адама Боднара зачне ся дискусийный панель експертів нт. охороны языковых прав. Участ в ним возмут і молоды активісты. Окрем Боднара в панели выступлят представникы містецкых власти, університетскы учытелі та правникы позаурядовых орґанізаций. В рамках акциі, зорґанізуваный буде першый в Польщы фільмовый фестіваль посвяченый культурам і языкам нацийональных меншын. Фестіваль єст офіцияльном подійом проголошеного через UNESCO Медженародного Рока Родимых Языків 2019. Послідні акциі одбудут ся 1. гурдня/децембра т.р. Детальный проґрам глядайте на сайті орґанізатора.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі