Голосник

Сумар дня на 29. серпня/авґуста 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 29. серпня/авґуста 2019 р.

Засіданя власти Музею Русиньской Культуры в Пряшові

Як інформувала Люба Кральова, нова директорка Музею Русиньской Культуры в Пряшові, 22. серпня/авґуста одбыло ся засіданя Рады директоркы і Комісиі збірок в просторах музею. Рада єст порадным орґаном музею. На першым засіданю члены Рады высловили вельо цінных зауваг до того, як дальше має ся розвивати робота музею і при реконструкциі будовы Музею Русиньской Культуры. Комісия збірок зышла ся, жебы оцінити цінніст предметів з Помічного фонду музею і ци речены предметы можут быти переданы до депозитариі музею. Як інформувала дальше Кральова, за єй думками музей том стрічом зробил дальшый крок в поглубліню професийоналізациі роботы русиньского музею.


Стріча Маршалька Підкарпатского Воєвідства з Предсідательом Пряшівского Самосправного Краю

Туристичный рух і його дальшый розвиток был темом стрічы Маршалька Підкарпатского Воєвідства Владислава Ортиля і Предсідателя Пряшівского Краю Міляна Маєрского. Самоурядовці стрітили ся в минулу суботу в Меджелабірцях. Так польскій маршалок як і словацкій жупан, на стрічы підпорили пропозицию розшырити літнє вікендове желізницьове получыня медже містами Ряшів і Меджелабірці. Туристичный рух на тым пути притігат головно громадян Польщы, котры за остатній час радо одвиджали Меджелабірці за справом прогульок до Музею Модерного Кумшту Енді Варголя. За остатній сезон, завдякы вікендовым получыням, лабірскій музей одвиділо бл. 2000 туристів з Польщы. На стрічы бесідувано і о дальшых плянах. На тот момент власти хотят розшырити получыня на вересен/септембер, з чого найвеце мают втішыти ся студенты. Польскій самоуряд хоче ввести і дальшы атракциі. В плянах є, жебы подорожным дати дармовый вступ до саноцкого скансену ци Істричного Музею в Саноку на основі медженародного білету. А то лем част плянуваных атракций на наступны сезоны.


Фотоґрафійный конкурс – Пут Деревяной Архітектуры

Maлопольска Туристична Орґанізация оголосила фотоґрафічный конкурс під назвом Путьом Деревяной Архітектуры в Малопольщы, якій є направленый на учеників основных і понадосновных шкіл. Орґанізаторы заохочают молодых фотоґрафіків знимати обєкты вписаны до списку Пути Деревяной Архітектуры. Серед них єст вельо лемківскых церкви. Як нагороды передвиджено м.ін. прогулькы до ріжных інтересных місц Малопольщы. Знимкы треба прислати найпізнійше до 30. вересня/септембра того рока. Деталів глядайте на сайті www.drewniana.malopolska.pl.


Свято меду в Бортным

З благословліня православного архієпископа перемышльско-ґорлицкого Паісия, 14. серпня/авґуста в праздник Вынесіня чесных древ Жывотворящого Креста, в Бортным, на запрошыня Єпархіяльного Душпастыря Пчолярскых Звязків місцевой єпархіі, о. Мирослава Цідило, одбыло ся посвячыня тогорічных продуктів меду і воску. В подіі взяли участ пчолярі, війт ґміны Санкова, Директор Маґурского Нацийонального Парку з працівниками і інчы. Спілслужыл о. Андрий Ґрич. По богослужыню і посвячыню меду і воску, зобраны перешли до недалекой, сельской світлиці, де одкрыта была выстава під назвом «Малопольска брама Маґурского Нацийонального Парку – адаптация стріхы світлиці в Бортным на природничо-культурну выставу». Акцию реалізувала місцева православна парохія при фінансовій помочы Маршалка Малопольского Воєвідства. В рамках одкрытой експозициі были презентуваны м.ін. порожа єленя ци природничы фотоґрафіі. На выставі нашли місце і елементы з істориі села як і цілой Лемковины. Експозиция представляла м.ін. Димитрия Бортняньского і Мелянію Собин, концетрацийный лаґєр в Талергофі, акцию Вісла ци Лемківску Республику.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселый проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі