Голосник

Сумар дня на 4. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 3. вересня/септембра 2019 р.

В Креници розправляют про господарку реґіону Середньо-Східньой Европы

В Креници проходит 29. едиция Економічного Форум. Є то шторічна стріча представників розмаітых галузи економікы і політиків реґіону Середньо-Східньой Европы. Подію орґанізує Фундация Інститут Східніх Студий. Посланьом Форум є творіня хосенного климату для розвитку політичной і економічной спілпрацы в Европі. Од років падают гын важны деклярациі, тыкаючы економічной політикы, а опініі участників цитуваны сут світовыма медиями і омавляны через експертскы середовиска. Черговый раз в рамках Форум в Креници пройде Конференция Европа Карпат. Участ в ней возмут представникы державных власти, а тіж самоурядів вшыткых держав заанґажуваных в шыроко поняту карпатску тему. Форум то тіж нагода до промоциі самой Крениці і єй сусідства, котре має вельо до заоферуваня, будут то напр. лікуючый климат, краєвиды лемківскых гір, культурна оферта з Музейом Никыфора ци можніст візитувати церкви в Поворознику на челі. Засіданям форум товаришат чысленны культурны подіі.

Праздник священномученика Максима в Ґорлицях

Заран, 5. вересня/септембра, служеном о 17.00 год. Всеночном зачнут ся в ґорлицкым православным катедральным соборі св. Тройці богослужыня звязаны з дньом памяти священномученика Максима Ґорлицкого. В пятницю, 6. вересня/септембра, богослужыня будут проходити уж од 6.00 год. рано, найперше служена буде ранішня Літургія, а по ній, о год. 8.30, буде чытаный Акафист перед мощами святого. Головну Божественну Літургію при участи архієреів заплянувано на 10.00 год. Ден памяти святого лемківской землі о. Максима Сандовича шторік притігат вірных православной Церкви не лем з Лемковины, але і з дальшых части Польщы та світа. В другых православных храмах сут в тот ден правлены богослужыня. Отец Максим Сандович был розстріляный австрийскым ротмістром перед ґорлицкым судом в 1914 р. В 80. річницю смерти канонізуваный Польском Автокефальном Православном Церквю як “Мученик за Віру”, але Лемкы зачали вішати в хыжах знимкы о. Максима посеред ікон такой одраз по його смерти, што вказує на розвиток його культу на долго до канонізациі.

О Лемках на Европейскых Днях Спадковины

Од вчера проходят подіі звязаны з празднуваньом Европейскых Днів Спадковины. Є то спільна ініциятива Рады Европы та Европейского Союза, жебы промувати памятникы, то тіж найбільшый в Европі соспільно-едукацийный проєкт – свято памятників культуры Старого Континенту.  Його пересланьом є шыроко понята історична і культурна едукация, промуваня ріжнорідности реґіонального культурового дідицтва та пропаґуваня меджекультурного діялоґу. Каждорічні подіі орґанізуваны в Польщы мают свій лейтмотив. В 2019 то Польскій Спльот, якій навязує до зєднуваня незалежной Польщы по розділах з мозаікы вельох традиций і культур. Бюро Артистичных Выстав в Тарнові просит на стрічу з історийом погранича. В суботу 7. вересня Себастиян Дубєль оповіст о бывшым бургомайстрі Коросна, Лемку – Модесті Гумецкым, а Богдан Ґоч розповіст о істориі коросняньскых Лемків. Наступного дня Рафал Ґлуд поділит ся істориями Жыдів з Рыманова, а Станіслав Криціньскій буде одкрывал Бєщады.

В Баници упамятніня 75. річниці зостріліня бомбардера Галіфакс

В пятницю 30. серпня/авґуста в Баници к. Кривой прошла подія упамятніня 75. річниці зостріліня польской команды з 1586. Ескадры Специяльного Перезначыня, бомбардера Галіфакс в серпни 1944 рока, котрый летіл нести поміч воюючій Варшаві. Літак зострілено 28. серпня/авґуста на граничній обшыри Баниці та Кривой. Згынуло товды семеро пільотів. На упамятніня приіхали представникы Польского Войска, Поліциі, Державной Протиогньовой Стажы, скауты, лісникы, комбатанты, а тіж представникы публичных власти, жытелі близшой і дальшой околиці. Презес Стоваришыня Сеньорів Войсковой Авіяциі Польщы в Кракові полковник Станіслав Войдыла вручыл медалі вдячности, м.ін. війт ґміны Санкова Малґожаті Малух за плеканя памяти о польскых пільотах ци Томашови Сікорскому за стараня о доведіня до правильного зідентифікуваня екіпы бомбардера і місця катастрофы (скорше думано, што было то над Адриятиком). Статую НІКЕ признано Александрови Ґуцві, думкодавцьови і творцьови памятника семох польскых членів екіпы Галіфакса.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі