Голосник

Сумар дня на 5. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. листопада/новембра 2019 р.

Од грудня/децембра з ґорлицкого повіту потягом аж і до Вроцлавя

По закінченым ремонті желізницьовой леніі номер 108 медже Ґорлицями, Загірянами а Вольом Лужаньском, Польска Державна Желізниця похылила ся над справом одкрытя новых получинь з Біча і Ґорлиц медже іншыма до Вроцлавя. Єст то одповід на діяня підниманы урядами і жытелями ґорлицкого повіту в справі пошыріня засягу желізницьовой сіти і зліпшыня комунікациі з важнійшыма осередками в державі. Великє влияня на тоту думку мал тіж факт, же штораз більше осіб хоснує тот рід транспорту. Нове получыня ішло буде через Ґорлиці, Біч і Загіряны до Кракова, Катовиц, Тарнова і Вроцлавя. Реалізуване буде уж од 15. грудня/децембра тр. потягом «Погіря» реляциі Вроцлав-Загіря-Вроцлав. Окрем того в Кракові буде мож пересісти ся на скомунікуваный потяг курсуючый до Варшавы і назад до Біча.

Што раз веце конфронтаций чловека з медведями

Більше як 700 припадків стріч чловека з медведьом барнастым однотували власти словацкого міста Высокы Татры. Од парох років бесідує ся о великій популяциі тых звірят, што єст причыном так многых конфронтаций. За пожывом підходят штораз ближе хыж, реставраций і загорід. Остатня така стріча была в Липтовскій Кокаві, 10 км од польской границі, де нарахувано більше як 30 медведів разом з молодыма, котры жерували в рештках поля тендериці. Урядникы внесли, жебы встановити на обшыри Высокых Татр стан вынятковый, жебы зняти цілорічну охорону, а што за тым іде, жебы была можливіст стріляти до звірят в окрисленых порах. Як бесідує полномічный словацкого Міністерства Середовиска, того рока отримано 26 внесків з цілой державы в справі стріляня до медведів, зазначат він тіж, же міністерство передало більше як 1 млн евро на інсталяцию специялних кошів на одпады в Татрах, жебы звірята не могли глядати в них ідла, а од вересня/септембра ведены сут досліджыня над популяцийом, што дозволит підняти дальшы крокы. Медведі барнасты сут під охороном не лем словацкого, але і европейского права.

Автор «Деревця», Андржей Жыґадло, обік Двурніка, Гасьора і інчых

Од 24. жолтня/октобра до 22. марця 2020 рока в Музею Сучасной Штукы в Кракові презентувана є выстава під наголовком «ІІ світова война – драма, символ, травма». Експозиция поділена є на пару части. Найперше сут «Сиґналы войны», што мают усвідомити, як легко мож заглушати остережыня. Друга част то «Sonderaktion Krakau» – односит ся до арештувань парудесятьох краківскых професорів і вывезіня іх до концентрацийного табору в Заксенхаузен. Дальша то істория антисемітской пропаґанды. В тій части выставы вказуваны сут госла і афішы проти Жыдам. «Жытя в ґетті» єст єдном з найбарже емоцийных, бо презентує найтраґічнійшый образ чловечой еґзистенциі з часів войны. Окрем того выстава тыкат такых тем як «Варшавскє Повстаня» і «Екстермінация». Ціліст кінчыт експозиця «Артиста як свідок драмы». Творам товаришат документы, пропаґандовы і літературны материялы. На выставі презентуваны сут роботы 39 артистів, в тым Андржея Жыґадла, Владислава Гасьора ци Едварда Двурніка.

Будут аналізувати творчіст поетесы Данєлі Капральовой

Інститут Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету просит в найблизшу середу, на 54. науковый семінар карпаторусиністикы. Темом дальшой стрічы буде аналіза творчости русиньской поетесы Данєлі Капральовой. На семінарі, якій одбуде ся 6. листопада/новембра о 13.00 год. в засідальни Consilium maius Ректорату Пряшівского Університету, з выкладом до темы «Вершы Данєлі Капральовой з погляду екокритикы» выступит др Михал Павліч з Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету. Традицийно, в проґрамі семінара буде презентация найновшых выдань з карпаторусиністикы. Прелеґент буде аналізувал творчіст Данєлі Капральовой, русиньской авторкы і фотоґрафкы, яка народила ся в 1959 р. в Снині. Свою творчіст выставлює на Словациі і за єй границями. Была участничком тогорічной Лемківской Творчой Осени. Жыє тепер в Гуменным і є кураторком в сниньскым каштелю.

Зас мож ся напити Яна і Осифа в Креници

Дальшый пункт з пляну «Крениця Курорт» довершеный. Вчера, 4. листопада/новембра, торжественно одкрыто Пияльню Яна, котра находит ся в Здройовым Парку при улици Никыфора Креницкого. Будинок од 23. квітня/апріля был піддаваный реновациі. Пияльню побудувано в 1923 році, а про захованя єй меджевоєнного характеру задбал консерватор памяток. Цілый кошт той інвестициі то 2 млн зл, част середків походила з унійной дотациі. В пияльни зас мож скоштувати воды з джерел Яна і Осифа.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі