Голосник

Талергофскій Ден Памяти в ЗША – в найблизший вікенд

0

Лемко Союз запрашат, як і влони, вшыткых своіх членів, приятелів і прихыльників на Талергофскій Ден Памяти, котрий одбуде ся в найблизшу суботу 6. серпня/авґуста 2016 р. в Гіґанам в штаті Коннектікет (184 Old County Road, Higganum, Connecticut). Стріча зачне ся 11.00 год. локального часу панихідом за тых, што стратили жытя в концентрацийным лаґрі в Талергофі в 1914-1917 рр. і інчых лаґрах І Світовой Войны та за вшыткых, што страдали в Карпатах в результаті обох світовых воєн та іх наслідств.

Орґанізаторы проводят Талергофскій Ден Памяти в формі пікніковой стрічы в своій головній сідибі в Гіґанам, де по богослужыню, даде од полудня, просят на дальшу част той подіі, на котрій, завдякы діджейови Штефанови Дутканичови з Бортного (DJ Bortne), почути буде мож лемківску музыку. Окрем того, Лемко Союз выставит до обзераня част свойой обшырной колекциі книжок, материялів і фільмів з карпатской тематикы.

Вступ на Талергофскій Ден Памяти єст свобідний. На місци буде мож купити стравы і напиткы, мож іх тіж принести зо собом.


Талергоф (нім. Interniertenlager Thalerhof) был єдным з першых во світі і першым в Европі концентрацийним лаґром. Першыма з поневоленых в ним были Русины з Лемковины, котры нашли ся там з причыны ворожого наставліня зо стороны австрийскых власти, часто денунциюваны через із союзників, будучых політичныма портивниками Лемків. Талергофскій лаґєр діял од 4. вересня/септембра 1914 р. до 10. мая 1917 р., коли, за рішыньом нового імператора Карля І, інтернуваны были освободжены. Уж два місяці по приізді першого транспорту даны, творены завідуючыма лаґром Австрияками, вказували, же на 5.700 інтернуваных там люди староруской і русофільской орієнтациі – 1.915 походило з обшыри Лемковины, што давало 1/3 вшыткых поневоленых.

Была то предовшыткым высокоосвічена інтеліґенция: священникы, правникы, дохторы, писменникы, соспільны і політичны діячы. Спосеред найбарже знаных лемківскых вязнів Талергофу мож вымінити: о. Гавриіла Гнатишака (замученого в віденьскій тюрмі в 1916 р.), о. Теофіля Качмарчыка – єдного з основателів Руской Народной Республикы Лемків (РНРЛ), о. Димитрия Хыляка – міністра внутрішніх справ в уряді РНРЛ, о. Василя Куриллу – міністра заграничных справ РНРЛ, о. Миколая Малиняка (вмер в Талергофі 2. лютого/фебруара 1915 р.), о. Василя Масцюха – першого адміністратора Апостольской Адміністрациі Лемковины (ААЛ), о. Тита Мышковского, о. Йоана Поляньского – канцлеря ААЛ, о. Романа Прислопского, Ярослава Качмарчыка – премєра уряду РНРЛ, Теофіля Куриллу, Миколая Громосяка – міністра рільництва в уряді РНРЛ, Симеона ПыжаМетодия Трохановского, Димитрия Вислоцкого (Ваня Гунянку), Михала Нестерака (згынул на італияньскым фронті правдоподібно в серпни/авґусті 1916 р.). Листу мож дополнити о персоны, котры «не встигли» быти в Талергофі, бо замордуваны были іщы на Лемковині – о. Максима Сандович (канонізуваного через ПАПЦ в 1994 р.), о. Петра Сандович враз з сыном, ци члены родины Качмарчыків.

То лем част найвыдатнійшых представників русиньской інтеліґенциі з Лемковины, жертв І Світовой Войны. Австрийскы власти по підповідях своіх союзників высылали там часто цілы родины. Мож ту привести кляны Качмарчыків, Куриллів, Сандовичів, Венгриновичів, але бодай найбарже оддаючым траґічну долю поневоленых в Талергофі єст примір родины Гнатишаків, котрий был представлений в заповіди радийового проґраму Богдана Ґамбаля – «Істория єдной фотоґрафіі»:

«На початку Великой Войны, 3. серпня/авґуста 1914 р., о. Гнатишак был арештуваний і вязнений найперше в Новым Санчы і Кракові, пак перенесений до концентрацийного лаґру в Талергофі. Довєдна з ним в 1914 р. арештуваны были і його діти – Александер (24 рокы, студент ветеринариі), котрий был тяжко побитий вчас транспорту, Теодор (25 рокы, правник) – вязнений найперше в Санчы, потім в Вадовицях, побитий вчас транспорту до лаґру в Талергофі, Орест (27 років доктор – правник), котрий нецілий рік вюл канцелярию в Ліску, присуджений на смертну кару як росийскій шпіон, вязнений в Талергофі, дівка Ольга – арештувана в Санчы перший раз 30. серпня/авґуста 1914 рока, коли пришла одвидіти няня в арешті, скоро звільнена з вязниці, але зас арештувана в червци/юнію 1915 р. довєдна зо свойом сестром Марийом і обі осаджены в Талергофі. Довєдна з Орестом Гантишаком в лаґрі поневолена была і його жена – Теодора (Дора) Гнатишак з дому Марков і маленькій сын – Борис Гнатишак.

Концтабору і увязніня не пережыли отец – Гавриіл Гнатишак (вмер в австрийскій тюрмі в Відни 29. червця/юнія 1916 р.) і його сын Теодор (вмер 30. квітня/апріля 1916 р, на два дни до закінчыня свого процесу перед войсковым судом в австрийскій тюрмі в Відни.»

Бывшы Талергофці, хоц з тяжкыма досвідчынями на плечах, по Великій Войні взяли ся наново за орґанізацию русиньского жытя на пілнічным боку Карпат. Вельох з них было при початках Руской Народной Республикы Лемків, за котру были потім переслідуваны, а пак діяли в общерусиньскым просторі, входячы в склад карпаторусиньскых рад Пряшівской Руси. Част еміґрувала до Зъєднаных Штатів Америкы, там остаючы діяти на хосен Русинів. Двадцетлітя помедже войнами принесло моментальний спокій, але русиньска ґеєнна ХХ столітя мала своє продолжыня вчас ІІ Світовой Войны, з єдной страны – зас завдякы «союзникам», лем тепер під крылами назистів – од гітлерівского окупанта, з другой – комуністичного режіму. А потім русиньскій Нарід страдал з причыны переселінь, оптаций, выселінь, што на конец принесло понад 40 років вынятя спід права і неприсутности в публичным просторі в комуністичных державах центральной Европы. В Украіні такій статус Русины мают доднес.

З нагоды сотной річниці Талергофу, русиньскы активісты з ЗША, Джон Ріґетті і Мария Сільвестрі, выпродукували документальний фільм пн. «Перемінены през Талергоф» («Changed by Talerhof»), котрого премєра одбыла ся 7. марця 2015 р. о єдным часі в ЗША і в ґорлицкій Рускій Бурсі. Фільм з лемківскыма написами, поміщений в сервісі YouTube, представляме долов.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар

Талергофскій Ден Памяти в ЗША – в найблизший вікенд

0

Лемко Союз запрашат, як і влони, вшыткых своіх членів, приятелів і прихыльників на Талергофскій Ден Памяти, котрий одбуде ся в найблизшу суботу 6. серпня/авґуста 2016 р. в Гіґанам в штаті Коннектікет (184 Old County Road, Higganum, Connecticut). Стріча зачне ся 11.00 год. локального часу панихідом за тых, што стратили жытя в концентрацийным лаґрі в Талергофі в 1914-1917 рр. і інчых лаґрах І Світовой Войны та за вшыткых, што страдали в Карпатах в результаті обох світовых воєн та іх наслідств.

Орґанізаторы проводят Талергофскій Ден Памяти в формі пікніковой стрічы в своій головній сідибі в Гіґанам, де по богослужыню, даде од полудня, просят на дальшу част той подіі, на котрій, завдякы діджейови Штефанови Дутканичови з Бортного (DJ Bortne), почути буде мож лемківску музыку. Окрем того, Лемко Союз выставит до обзераня част свойой обшырной колекциі книжок, материялів і фільмів з карпатской тематикы.

Вступ на Талергофскій Ден Памяти єст свобідний. На місци буде мож купити стравы і напиткы, мож іх тіж принести зо собом.


Талергоф (нім. Interniertenlager Thalerhof) был єдным з першых во світі і першым в Европі концентрацийним лаґром. Першыма з поневоленых в ним были Русины з Лемковины, котры нашли ся там з причыны ворожого наставліня зо стороны австрийскых власти, часто денунциюваны через із союзників, будучых політичныма портивниками Лемків. Талергофскій лаґєр діял од 4. вересня/септембра 1914 р. до 10. мая 1917 р., коли, за рішыньом нового імператора Карля І, інтернуваны были освободжены. Уж два місяці по приізді першого транспорту даны, творены завідуючыма лаґром Австрияками, вказували, же на 5.700 інтернуваных там люди староруской і русофільской орієнтациі – 1.915 походило з обшыри Лемковины, што давало 1/3 вшыткых поневоленых.

Была то предовшыткым высокоосвічена інтеліґенция: священникы, правникы, дохторы, писменникы, соспільны і політичны діячы. Спосеред найбарже знаных лемківскых вязнів Талергофу мож вымінити: о. Гавриіла Гнатишака (замученого в віденьскій тюрмі в 1916 р.), о. Теофіля Качмарчыка – єдного з основателів Руской Народной Республикы Лемків (РНРЛ), о. Димитрия Хыляка – міністра внутрішніх справ в уряді РНРЛ, о. Василя Куриллу – міністра заграничных справ РНРЛ, о. Миколая Малиняка (вмер в Талергофі 2. лютого/фебруара 1915 р.), о. Василя Масцюха – першого адміністратора Апостольской Адміністрациі Лемковины (ААЛ), о. Тита Мышковского, о. Йоана Поляньского – канцлеря ААЛ, о. Романа Прислопского, Ярослава Качмарчыка – премєра уряду РНРЛ, Теофіля Куриллу, Миколая Громосяка – міністра рільництва в уряді РНРЛ, Симеона ПыжаМетодия Трохановского, Димитрия Вислоцкого (Ваня Гунянку), Михала Нестерака (згынул на італияньскым фронті правдоподібно в серпни/авґусті 1916 р.). Листу мож дополнити о персоны, котры «не встигли» быти в Талергофі, бо замордуваны были іщы на Лемковині – о. Максима Сандович (канонізуваного через ПАПЦ в 1994 р.), о. Петра Сандович враз з сыном, ци члены родины Качмарчыків.

То лем част найвыдатнійшых представників русиньской інтеліґенциі з Лемковины, жертв І Світовой Войны. Австрийскы власти по підповідях своіх союзників высылали там часто цілы родины. Мож ту привести кляны Качмарчыків, Куриллів, Сандовичів, Венгриновичів, але бодай найбарже оддаючым траґічну долю поневоленых в Талергофі єст примір родины Гнатишаків, котрий был представлений в заповіди радийового проґраму Богдана Ґамбаля – «Істория єдной фотоґрафіі»:

«На початку Великой Войны, 3. серпня/авґуста 1914 р., о. Гнатишак был арештуваний і вязнений найперше в Новым Санчы і Кракові, пак перенесений до концентрацийного лаґру в Талергофі. Довєдна з ним в 1914 р. арештуваны были і його діти – Александер (24 рокы, студент ветеринариі), котрий был тяжко побитий вчас транспорту, Теодор (25 рокы, правник) – вязнений найперше в Санчы, потім в Вадовицях, побитий вчас транспорту до лаґру в Талергофі, Орест (27 років доктор – правник), котрий нецілий рік вюл канцелярию в Ліску, присуджений на смертну кару як росийскій шпіон, вязнений в Талергофі, дівка Ольга – арештувана в Санчы перший раз 30. серпня/авґуста 1914 рока, коли пришла одвидіти няня в арешті, скоро звільнена з вязниці, але зас арештувана в червци/юнію 1915 р. довєдна зо свойом сестром Марийом і обі осаджены в Талергофі. Довєдна з Орестом Гантишаком в лаґрі поневолена была і його жена – Теодора (Дора) Гнатишак з дому Марков і маленькій сын – Борис Гнатишак.

Концтабору і увязніня не пережыли отец – Гавриіл Гнатишак (вмер в австрийскій тюрмі в Відни 29. червця/юнія 1916 р.) і його сын Теодор (вмер 30. квітня/апріля 1916 р, на два дни до закінчыня свого процесу перед войсковым судом в австрийскій тюрмі в Відни.»

Бывшы Талергофці, хоц з тяжкыма досвідчынями на плечах, по Великій Войні взяли ся наново за орґанізацию русиньского жытя на пілнічным боку Карпат. Вельох з них было при початках Руской Народной Республикы Лемків, за котру были потім переслідуваны, а пак діяли в общерусиньскым просторі, входячы в склад карпаторусиньскых рад Пряшівской Руси. Част еміґрувала до Зъєднаных Штатів Америкы, там остаючы діяти на хосен Русинів. Двадцетлітя помедже войнами принесло моментальний спокій, але русиньска ґеєнна ХХ столітя мала своє продолжыня вчас ІІ Світовой Войны, з єдной страны – зас завдякы «союзникам», лем тепер під крылами назистів – од гітлерівского окупанта, з другой – комуністичного режіму. А потім русиньскій Нарід страдал з причыны переселінь, оптаций, выселінь, што на конец принесло понад 40 років вынятя спід права і неприсутности в публичным просторі в комуністичных державах центральной Европы. В Украіні такій статус Русины мают доднес.

З нагоды сотной річниці Талергофу, русиньскы активісты з ЗША, Джон Ріґетті і Мария Сільвестрі, выпродукували документальний фільм пн. «Перемінены през Талергоф» («Changed by Talerhof»), котрого премєра одбыла ся 7. марця 2015 р. о єдным часі в ЗША і в ґорлицкій Рускій Бурсі. Фільм з лемківскыма написами, поміщений в сервісі YouTube, представляме долов.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар