Тест

0

4-го новембра будуть на Словакії проходити выборы, в котрых ся будуть выберати депутаты до крайскых парламентів і председове самосправных країв. Выборы будуть про мене і тестом Русинів в рамках Пряшівского самосправного краю, де їх жыє найвеце.

По словацькых парламентных выборах, котры проходили в році 2016, до Народной рады Словацькой републікы дістала ся і фашістічна партія Маріяна Котлебы. Тихо ся то може чекало. Хоць анкеты перед выборами котлебовцям не давали ани пять процент. Но реалный резултат быв шоком про цілу Словакію. Іщі векшым шоком як то, же фашісты засіли до парламенту, про мене было, же цалком „добры“ процентаулны чісла, дістали і на дакотрых русиньскых селах.

Не знам, што то може быти за схізофренію у дакотрых Русинів, кідь давають голос словацькым фашістам, а на другім боці шторік гордять ся, при різных річніцях освободжіня або боїв, же їх русиньскы предкы войовали з Людвіком Свободом проти фашістів, або же і їх предкы войовали у Словацькім народнім повстаню, о котрого зачатку, мімо іншого, Маріян Котлеба выголосив, же быв найчорнішым дньом словацькой історії. І жебы вказати тото, же не вызнавать повстаня, кідьже його геройом є фашістічный презідент Тісо, вывісів на Урядв Баньскобыстріцького самосправного краю в день річніці повстаня чорный флаґ. О тім, же понад десять процент дістали фашісты і в русиньскім селі Токаїк, котрый быв выпаленый фашістами і хлопы і хлопці выстріляны за поміч партізанам, ани не є што писати. Ту мож лем заплакати.

Но пару депутатьскых кресел в словацькім парламенті іщі все не є тото найгірше, што може быти. В перед пару дняни публікованій аналізі можливых резултатів крайскых выборів єден із денників пришов із трьома варіантами. Самособов, тота третя была найгірша і значіла „овладнутя“ крайской політікы фашістами у вшыткых краях, окрім двох. В пряшівскім краю бы тото „овладнутя“ значіло, же котлебовці будуть мати точну половину крайскых депутатів. Аналіза рахує з таков варіантов в тім припаді, же бы были сповнены дакотры факторы. Наприклад традічна низка участь людей на крайскых выборах (векшынов коло 20 процент), при тій низкій участи факт, же воличі штандардных партій знова зістануть дома, бо не приписують тым выборам велике значіня, а навспак воличі Котлебы дісціпліновано прийдуть ку урнам ітд. Варіанта є то страшлива, но не цалком неможлива. Істе є, же по выборах бізновно не будуть фашісты лем в словацькім парламенті, але хоплять і кресла депутатів в краях.

Покля собі даякы Русины думають, же політіка атакованя і ненависти фашістів ся заставить лем на Ромах або музулманьскых приселенцях, котры на Словакії реално не суть, але ненавидіти їх ся уж люди достатночно навчіли, зіставать ся пак лем засміяти над таков наівітов. Же вольбов фашістів ідуть проти своїх предків, то вже є на задуманя, якым способом така лоботомія могла быти зроблена у дакотрых людей на нашых селах. Але жебы сьме не бісідовали лем о даякых гіпотезах, мож перейти ку реалнішій справі.

Вопросом є, як конкретно бы ся могло дотулити Русинів то, же бы котлебовці, в тій найгіршій варіанті, зачали рядити Пряшівскым самосправным крайом.

Мілан Мазурек, фашістічный депутат в словацькім парламенті, в часі, коли ся принимав закон о Фонді на підпору културы народностных меншын, публіковав на своїм офіціалнім профілі на сіті Facebook, же є то дашто ненормалне, же меншынам ся ідуть давати великы грошы. Інтелектуал якбач ани не мав зданя, же підпора меншын ту была все, лем теперь ся то леґіслатівно мінить. Далше писав, же жадны грошы на меншыны не треба, радше тоты грошы мають іти порядным словацькым родинам. Самособов, родины меншыновы суть непорядны. Кідь ся голосовало о законі, котрым ся зрядив фонд, фашістічны депутаты были проти. Значіть, котлебовці суть проти того, жебы меншынова култура діставала будьякы грошы. То бы значіло і конець тых нашых облюбленых фестівалів, кібы мали в руках фашісты власти, покля хтось не знать зрозуміти.

Мілан Мазурек і з ним далшы десяткы мазуреків теперь кандідують до крайского парламенту в Пряшові. Пряшівскый самосправный край є зряджовательом єдиных двох русиньскых професіоналных умелецькых тілес у світі. Край є зряджовательом Театру Александра Духновіча і Піддукляньского умелецького людового субору (ПУЛС-ПУНА). Інштітуцій, котры суть знамы і мають добре мено дома і за граніцями. Інштітуцій, на котры сьме горды, і котрых выступліня каждый рік радо прийдуть люди посмотирити як до Пряшова, так і по селах, на котры тоты нашы културны інштітуції ходять реґуларно выступати. То, же є край зряджовательом, значіть, же край їм выділює шторічно грошы із свого розрахунку.  Кібы дішло ку сітуації, же будуть рядити фашісты Пряшівскым крайом, досправды собі дахто думать, же будуть мати інтерес підпорьовати тоты меншыновы інштітуції? Не буде то знова о тім, же грошы треба дати порядным словацькым родинам, а не меншынам? Можливость фінанчной руйнації нашых інштітуцій в тім припаді не є лем гіпотезов, а на основі высловів і голосованя фашістів у словацькім парламенті, досправдовым вопросом, над котрым бы сьме ся мали задумати. В подобных перспектівах на іншых прикладах бы мож было продовжовати.

І то, ці підуть Русины голосовати і як будуть голосовати в рамках Пряшівского краю може вельо значіти. Голосы Русинів можуть помочі тому, жебы Пряшівскый край далше зістав крайом, де спокійно жыють народности бік по боці, як тому было все на тій теріторії, або можуть помочі радікалам, у котрых є лем вопросом часу, коли ся порахують і з Русинами. Выборы будуть властно такым тестом. Тестом, ці іщі холем дакус розуму нам зістало, або сьме уж досправды лем „шалены Руснаци“.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Share.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.