Голосник

Церкви не сут польскы, ани рускы. Сут божы – познали сме історию Матієвой

0
Вчера, 26. липця/юлия, проходила в Матієвій (пов. новосандецкій, окрес Лабова) історична прогулька по важных місцях в селі. Орґанізатором стрічы было стоваришыня Сандецкій Штетль з Нового Санча, ведучым якого єст Лукаш Поломскій. Прогульку по Матієвій вела Целіна Цемпа – жыюча в Лабовій локальна патріотка і учытелька, котра досліджат місцеву історию вшыткых сел давной Лабівской Землі.

Стріча зачала ся в грекокатолицкій церкви Покровы Пресвятой Богородиці (днес хоснуваній як римокатолицкій костел), де провідничка оповідала історию села аж од XVI ст. до выселіня в 1945 р.

Найбільше люди выіхало в 1945 р. Спосеред 500 жыючых ту перед войном, на Украіну в рамках депортаций в 1945 р. поіхало більше як 300 люди. Пак, в 1947 р. в рамках акциі Вісла на захід выіхало лем 8 родин, то не більше як 80 люди. Вшыткы інчы остали ся якоси в селі або пішли до войска – бесідувала Целіна Цемпа.

Далі стріча перенесла ся на цмонтір, де іщы находит ся пару лемківскых гробів, та в околиці школы. Прогулька закінчыла ся при памятнику антикомуністичных партизантів з 1947-49 р.

То была девятнадцета історична прогулька орґанізувана Сандецкым Штетльом і друга на Лабівскій Земли, котру вела Ц. Цемпа. В першій стрічы участ брал шефредактор ЛЕМ.фм – Богдал Ґамбаль. Днес село Матієва заселене є Поляками, а до 1947 р. в більшости Лемками. В одповіди на вопрос, ци днес Матієва і церков, яка ся там находит, сут дале іщы лемківскы, ци уж польскы, провідничка зацитувала католицкого священника Мєчыслава Чекая, котрий служыл не лем в церкви в Матієвій, але під опіком мал тіж церкви в Лелюхові, Дубным та Брунарах. Церкви на західній Лемковині не сут польскы, не сут тіж рускы, сут божы і треба так робити вшыткым, жебы стали ся они найкраснійшыма, бо сут образом Бога на земли.

О красі церкви в Матієвій мож ся переконати і самому поіхати звидіти тото давне лемківскє село.

Шеруй.

О авторі

Jakub Zygmunt

Sądeczanin. Rodowity Lach. Miłośnik Łemkowyny. Włóczykij i górołaz. Z wykształcenia geolog, choć więcej w życiu pracował z dziećmi i młodzieżą, niż ze skałami. Uczy się łemkowskiego.

Коментар